П’ятниця, 5 Червня, 2026

4 квітня: церковне свято, іменини та прикмети — що можна і не можна робити сьогодні

Важливі новини

Прогноз Національного банку: Що очікує Україну щодо інфляції у 2024 році?

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

Естонія планує надати Україні 110 мільйонів євро підтримки

У 2026 році Естонія має намір значно посилити свою...

У Фінляндії місцеві невдоволені через мільйонний будинок, де живуть діти-мігранти

У Фінляндії розгорівся скандал навколо дитячого будинку сімейного типу, де проживають діти з кількох країн, у тому числі українські біженці. Причиною стало обурення частини суспільства через те, що заклад розташований у просторому та дорогому котеджі. За даними видання Yle, працівники дитбудинку отримали в соціальних мережах хвилю критики, образливі коментарі та навіть прямі погрози. Як зазначила […]

Реконструкція Інституту серця: зростання вартості, сумніви у прозорості та можливі наслідки для державного бюджету

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

Укрзалізниця між політикою та економікою: криза, яку замовчують

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Сьогодні українці та світова спільнота відзначають одразу кілька важливих дат. Це Міжнародний день ігрових майстрів, Всесвітній день інженерії та Всесвітній день боротьби з ожирінням. А в церковному календарі це день пам’яті святого преподобного Герасима Йорданського.

До Нового року залишається 271 день — ще є час загадати бажання і поступово йти до них.

День святого Герасима Йорданського: історія та значення

Преподобний Герасим жив у V столітті. Він народився в Малій Азії, у Лікії, але своє життя присвятив монашому служінню на берегах річки Йордан. Там він заснував монастир і став відомим як духовний наставник та приклад справжнього християнського смирення.

Святий був суворим аскетом — постився, молився, харчувався лише хлібом і водою. За легендою, саме Герасим вилікував пораненого лева, який після цього став його вірним супутником і навіть допомагав у монастирських справах. Цей лев став символом смирення, сили і вдячності.

Святий Герасим помер у 475 році. Його пам’ять вшановують як приклад непохитної віри та духовної відданості.

Що не можна робити 4 квітня

У народі цей день вважався несприятливим для деяких справ:

  • Не рекомендується проходити медичні процедури — від планових візитів до хірургічних втручань.

  • Не варто зберігати зламані речі — це може «затримувати» негативну енергію в домі.

  • Великі закупи краще відкласти — вважається, що придбане в цей день може виявитися марним або принести фінансові втрати.

Народні прикмети 4 квітня

  • Якщо ніч безхмарна — весна буде теплою.

  • Сонячна погода — влітку в лісі буде багато ягід.

  • Птахи повернулися і літають зграями — тепло вже близько.

  • Незаміжні дівчата в цей день ворожили на судженого — перший зустрічний на вулиці міг підказати, яким буде майбутній чоловік.

Іменини 4 квітня: кого вітати

Іменини сьогодні святкують:
Василь, В’ячеслав, Георгій, Григорій, Данило, Олександр, Павло, Яків, Уляна.

Якщо у вашому оточенні є люди з цими іменами — не забудьте привітати!

Талісман дня — карнеол

Для народжених 4 квітня особливим каменем є карнеол — різновид агату. Його вважають символом мужності, впевненості й сили. У середньовіччі карнеол носили як оберіг від темних сил, а також для залучення любові та добробуту.

Цього дня народилися:

  • 1934 рік — український поет Володимир Вихрущ;
  • 1946 рік — актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України Петро Бенюк;
  • 1949 рік — український поет і композитор Володимир Івасюк.

Пам’ятні дати 4 березня

Календар важливих подій в Україні та світі за 4 березня:

  • 1152 рік — Фрідріх I стає наступним німецьким королем;
  • 1386 рік — великого князя Литовського Ягайла обирають польським королем;
  • 1472 рік — магістратура Республіки Сієна затверджує статут найстарішого банку у світі, що безперервно працює;
  • 1493 рік — папа Римський Олександр VI видає буллу, за якою всі колонії Нового Світу розподілялись між Іспанією і Португалією по 50° західної довготи;
  • 1750 рік — Кирило Розумовський стає гетьманом України;
  • 1789 рік — вводять в дію Конституція США і федеральний уряд розпочинає діяльність за нинішньою системою правління;
  • 1790 рік — адміністративна реформа ділить Францію на 83 департаменти;
  • 1813 рік — морозиво вперше подають на офіційному прийомі;
  • 1837 рік — Чикаго отримує статус міста;
  • 1849 рік — ухвалюють нову конституцію Австрійської імперії; Буковину проголошують коронним краєм Габсбурзької імперії — герцогством Буковина;
  • 1857 рік — Паризьким договором Британія визнає незалежність Афганістану;
  • 1877 рік — німецько-американський винахідник Еміль Берлінер створює вугільний мікрофон; незалежно його винаходили Г’юз та Едісон;
  • 1880 рік — нью-йоркська The Daily Graphic розміщує першу півтонову (а не гравійовану) репродукцію фотографії;
  • 1918 рік — Українська Центральна Рада приймає ухвалу про реєстрацію громадянства України;
  • 1939 рік — німецький уряд видає постанову, якою легалізовував примусове залучення до роботи єврейського населення Німеччини;
  • 1950 рік — на екрани США виходить фільм Волта Діснея “Попелюшка” — перший повнометражний анімаційний фільм;
  • 1955 рік — невелика японська фірма “Sony”, новачок на ринку, розпочинає випуск кишенькових транзисторних приймачів;
  • 1966 рік — Джон Леннон заявляє, що група “Beatles” стала популярнішою, ніж Ісус Христос;
  • 1975 рік — Чарлі Чаплін посвячений у лицарі;
  • 1989 рік — створюють українське товариство “Меморіал” імені Василя Стуса;
  • 1996 рік — Україна і Канада підписують договір про запобігання подвійного оподатковування бізнесменів;
  • 2006 рік — відкривають 45-ту станцію Київського метрополітену — “Вирлиця”;
  • 2009 рік — Міжнародний кримінальний суд видає ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира;
  • 2013 рік — світова прем’єра українського фільму “Delirium” (режисер Ігор Подольчак) на Міжнародному кінофестивалі “Фанташпорту”, Порту, Португалія;
  • 2018 рік — отруєння Сергія Скрипаля у Солсбері, Велика Британія.

Який сьогодні день в Україні і світі

4 березня в Україні і світі святкують Міжнародний день індустрії скрапбукінгу. Це неофіційне, але популярне свято серед любителів і професіоналів скрапбукінгу – мистецтва створення фотоальбомів, листівок та колажів із використанням різних декоративних елементів. Цей день присвячений розвитку скрапбукінгу як творчої індустрії. Він покликаний об’єднати дизайнерів, виробників матеріалів, блогерів, магазинів і просто захоплених людей, які люблять зберігати спогади у красивій, креативній формі.

Також 4 березня Всесвітній день проти сексуальної експлуатації. Цей день покликаний привернути увагу суспільства до проблеми сексуального насильства, торгівлі людьми та експлуатації жінок і дітей. За даними ООН, мільйони людей у світі стають жертвами сексуальної експлуатації, особливо жінки та діти. Торгівля людьми – одна з найприбутковіших незаконних індустрій у світі. Цей день нагадує про необхідність спільних дій для подолання сексуальної експлуатації та захисту людської гідності.

А ще 4 березня Міжнародний день ігрових майстрів. Це свято присвячене гейм-майстрам (ГМ) або ведучим настільних рольових ігор (TTRPG), які створюють цікаві, захопливі світи та ведуть гравців через епічні пригоди. Дату 4 березня обрали на честь Гері Гігакса – одного з творців Dungeons & Dragons, який помер цього дня 2008 року. Гігакс вважається “батьком настільних рольових ігор”, і його внесок у розвиток ігрової культури важко переоцінити.

4 березня святкують День народження мікрофону. Саме цього дня 1877 року американський винахідник Еміль Берлінер подав заявку на патент одного з перших прототипів мікрофона. Мікрофон – це пристрій, що перетворює звукові коливання на електричні сигнали. Він відіграє ключову роль у музиці, радіо, телебаченні, театрі, подкастах, стрімінгах, зв’язку тощо.

Також 4 березня Всесвітній день інженерії. Це офіційне свято, встановлене ЮНЕСКО 2019 року, щоб підкреслити важливість інженерії у розвитку суспільства та досягненні Цілей сталого розвитку ООН. Інженери створюють інноваційні рішення для екологічних, технічних і соціальних викликів. Вони розробляють технології для чистої енергії, стійкої інфраструктури, водопостачання, транспорту тощо. Підкреслюється роль науки, математики та технологій у майбутньому людства.

А ще 4 березня Всесвітній день боротьби з ожирінням. Він спрямований на підвищення обізнаності про проблему ожиріння, його вплив на здоров’я та необхідність комплексного підходу до її вирішення. За даними ВООЗ, ожиріння є глобальною епідемією: понад 1 мільярд людей у світі страждають на надмірну вагу або ожиріння. Це не лише естетична проблема – ожиріння підвищує ризик серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, раку та інших серйозних хвороб. Часто його причини пов’язані не лише з харчуванням, а й зі способом життя, генетикою, гормональними порушеннями та навіть соціальними факторами.

Останні новини