Вівторок, 2 Вересня, 2025

40% людей свідомо не читають новини — дослідження

Важливі новини

Створення пошукових груп в Україні: відновлення зниклих безвісти під час воєнних дій

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень

Президент України Володимир Зеленський за 2024 рік отримав 336 тисяч гривень офіційної заробітної плати. Про це повідомляє Державне управління справами у відповіді на запит журналістів 24 Каналу. У Державному управлінні справами повідомили, що премії та надбавки для президента законом не передбачені. У підсумку, після сплати податків та зборів у розмірі 66 500 гривень, щомісячний чистий […]

The post Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Блогерка Анна Алхім фігурує у розслідуваннях щодо ухилення від сплати податків

Анна Алхім, скандально відома своїми проросійськими заявами на кшталт “путін – красень” і зневагою до української мови, виявилася не лише інформаційною загрозою, а й класичним прикладом “успішного ухилянта”. Попри публічний образ скромної мами та декларації з доходами, що ледь перевищують прожитковий мінімум, вона живе в розкоші, яку не здатна пояснити жодним законним шляхом. Маєток із […]

У Харківській області оголошено примусову евакуацію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

Дмитро Разумков: військові фортифікації – хаос і відсутність координації

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа він має інформацію згідно з якою, будівництвом фортифікацій займаються ті, хто до цього не повинен мати жодного відношення.

Навіщо право розпоряджатися відповідними коштами надають обласним адміністраціям? Це непрофесіоналізм, розпорошення відповідальності та державних коштів та шалена бюрократія! Через це дуже часто оборонні споруди збудовані неякісно, ​​на які навіть не зайдуть наші захисники!

Він підкреслив, що відповідати за споруди має одна структура, але влада розпорядилася інакше. Також він зазначив, що коли цим питанням займаються військові – фортифікації споруджують якісно.

А ось ті фортифікації, які будують військові, зазвичай споруджені дуже якісно! Тому якщо за цю найважливішу сферу відповідатиме одна структура, то і Парламенту, і українському суспільству набагато легше контролюватиме її діяльність.

Схоже, що світова аудиторія втомилася від поганих новин. Війна в Україні, ескалація на Близькому Сході, інфляція та глобальні конфлікти — у поєднанні з нескінченним скролінгом це починає серйозно впливати на психічне здоров’я мільйонів людей.

Згідно з новим звітом Reuters Institute про цифрові новини, дедалі більше людей свідомо уникають інформації. У середньому 40% опитаних у 48 країнах зізналися, що іноді або часто не читають новини. Це помітне зростання порівняно з 29% у 2017 році.

Особливо виражена тенденція у Великій Британії та США, де понад 40% респондентів уже навмисно обмежили своє новинне споживання.

Як зазначає аналітик Statista Фелікс Ріхтер, причини такого явища — виснаження від постійного негативу та низька довіра до медіа. У звіті виділяють два основні типи уникнення:

  • Послідовні уникачі — переважно люди з нижчим рівнем освіти, які взагалі не цікавляться новинами;

  • Вибіркові уникачі — ті, хто свідомо уникає негативного контенту, щоб зберегти емоційну стабільність.

Ця тенденція викликає занепокоєння не лише в медіасередовищі, а й серед експертів з демократії. Адже доступ до достовірної, різнобічної інформації — основа свідомого громадянства.

Зменшення інтересу до новин, особливо серед молоді, може мати довготривалі наслідки для участі у виборах, обізнаності щодо політики та громадянської активності.

Останні новини