Військові КНДР можуть вступити у конфлікт з Україною вже в листопаді — Сергій Кислиця

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Українська блогерка та популярна інфлюенсерка Даша Квіткова знову потрапила в центр уваги своїх підписників, цього разу через здоров’я. Після того, як вона повідомила про тимчасову паузу в тренуваннях у спортзалі, деякі фанати одразу почали припускати, що причина криється в вагітності. Всілякі чутки набрали обертів у соціальних мережах, і Даша була змушена прокоментувати ситуацію, аби прояснити причини свого відпочинку від фізичних навантажень.

У своєму Stories блогерка пояснила, що насправді не вагітність стала причиною перерви у тренуваннях, а стан здоров’я, зокрема низький рівень заліза та феритину в організмі. Занадто низькі показники цих важливих елементів спричинили погіршення самопочуття, і навіть лікарі порадили Даші призупинити фізичні навантаження до того, як вона зможе відновити необхідні рівні. Вона також зазначила, що «залізо впало на нервовому ґрунті», що тільки ускладнило ситуацію.

Попри це, у коментарях їй почали масово писати: «Вона ще і вагітна», «Вона знає це», «Людям видніше, вагітна чи ні», «В зал перестала ходити — значить буде малятко». Квіткова не залишила це без відповіді й обіграла ситуацію з самоіронією. Вона процитувала: «Вона вагітна», і додала англійською — «but not now» («але не зараз»).

Тобто офіційна позиція проста: вагітності зараз немає.

Даша також показала скрині з реакціями підписників і загалом досить спокійно відреагувала на хвилю чуток, які зазвичай супроводжують блогерок будь-якого віку після весілля.

Нагадаємо, Квіткова нещодавно вийшла заміж за свого коханого, футболіста Володимира Бражка. Вона виховує сина Лева від попереднього шлюбу з Нікітою Добриніним. Новий чоловік уже спілкується з хлопчиком і проводить з ним час, що сама Даша неодноразово показувала у соцмережах.

Цими вихідними Україну охопить по-справжньому тепла атмосфера, проте природа демонструватиме свою мінливість. Антициклон, який поступово зміцнюється над територією країни, забезпечить загальне підвищення температури повітря, тож вдень стовпчики термометрів піднімуться до комфортних показників. Водночас локальні опади та густі тумани залишатимуться реальністю для деяких областей, особливо на північному заході та у центральних регіонах.

У південних і східних областях сонце прогріє повітря майже безперервно, створюючи приємну атмосферу для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі. На заході та у Карпатах очікуються короткочасні дощі, а в гірських районах можливі тумани та зниження видимості на дорогах. Вночі температура залишатиметься відносно високою для цього періоду року, проте місцями можуть утворюватися слабкі заморозки у низинах.

У суботу, 8 листопада, домінуватиме хмарність, але суттєвих опадів не прогнозується. Натомість у західних, північних та східних областях можливі тумани, які можуть суттєво знижувати видимість на дорогах. Вітер змінних напрямків, швидкістю 3–10 м/с.

Температурні показники вдень розподіляться по країні так:на півночі та сході — 8–13 градусів тепла,у центрі та на заході — 10–15 градусів тепла,на півдні країни — 12–17 градусів тепла.

У неділю, 9 листопада, очікується ускладнення погодних умов. Дощі ймовірні у західних, північних, центральних та південних областях, місцями супроводжуватимуться туманами, особливо в західних та центральних регіонах. Вітер посилиться до 5–12 м/с, напрямок залишатиметься змінним.

Денні температури 9 листопада становитимуть:на півночі та сході — 7–12 градусів тепла,у центральних і західних областях — 9–14 градусів тепла,на півдні — 13–18 градусів тепла.

У ніч проти неділі на сході можливі перші слабкі заморозки — до -1 градуса.

Синоптики наголошують, що через тумани та вологе дорожнє покриття водіям і пішоходам варто бути максимально уважними.

За дев’ять місяців 2025 року в Україні було відкрито близько 1 500 кримінальних проваджень, пов’язаних з порнографічною продукцією. Це свідчить про значне збільшення злочинної активності в цій сфері порівняно з минулим роком — на 13%. Згідно з інформацією, наданою Опендатаботом, ці дані базуються на офіційних звітах правоохоронних органів. Показовим є той факт, що більша частина проваджень була зареєстрована лише в січні та березні, що свідчить про специфічні піки діяльності, характерні для певних періодів.

Особливу увагу привертає рівень доведення проваджень до стадії підозри. Вже у 95% випадків (1 424 справи) правоохоронці змогли повідомити про підозру особам, що потрапили під підозру. Цей високий рівень завершеності справ підтверджує серйозність та ефективність правоохоронних органів у боротьбі з розповсюдженням порнографії, яка заборонена відповідно до статті 301 Кримінального кодексу України. Злочини, пов’язані з виготовленням, збутом та розповсюдженням порнографії, мають важкі соціальні наслідки, що ставить ці справи в пріоритет для українських правоохоронців.

Значні ресурси держава витрачає на експертизу контенту 18+. За підрахунками «Економічної правди», за три роки повномасштабної війни на такі експертизи витрачено 4,9 мільйона гривень. У середньому експерт, який переглядає матеріали з можливими порнографічними елементами, отримує близько 500 гривень за годину роботи.

На цьому тлі Державна податкова служба почала надсилати листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх декларувати доходи та сплачувати податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей: вони побоюються, що легалізація доходів може автоматично призвести до кримінального переслідування за статтею 301.

Попри окремі випадки, коли автори цифрового контенту оскаржували штрафи у суді — і навіть перемагали (знайдено щонайменше три такі рішення), проблема залишається неврегульованою. Питання можливого декриміналізування статті 301 КК — ключове для цієї індустрії, адже чинне законодавство дозволяє дуже широке тлумачення «порнографічних матеріалів», що створює ризики для контент-індустрії.