Понеділок, 5 Жовтня, 2026

40% людей свідомо не читають новини — дослідження

Важливі новини

В українських СІЗО майже не лишилось вільних VIP-камер

Станом на травень 2025 року в слідчих ізоляторах України функціонують 83 платні камери з покращеними умовами на загальну кількість 201 місце. Як повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, наразі 93% таких камер зайнято — тобто система працює майже на повну потужність. Ініціатива платних камер була запроваджена Міністерством юстиції кілька років тому як експеримент. Її мета […]

Україна планує мобілізувати 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

Трамп вирішить долю України: чотири ключові питання на саміті НАТО в Анкарі

7 липня в столиці Туреччини розпочався дводенний саміт НАТО,...

Дослідження історика: Визначено найдавніше місто на теренах сучасної України

Білгород-Дністровський, визнаний істориками найстарішим містом України, відзначається своєю багатою історією та культурними спадщинами. Заснований ще в давньоримські часи на березі річки Дністер, він став свідком багатьох історичних та культурних змін. Відомо, що місто існує вже понад 2500 років, починаючи з давньогрецької колонізації Причорномор'я у 498 році до н.е. Після різних перетворень та перейменувань, відомих за іменами Офіусса, Тіра, Білград, Аспрокастро та Аккерман, воно отримало назву Білгород-Дністровський і увійшло до складу Української держави у 1918 році. У 1999 році місто відзначило свій 2500-річний ювілей, а ЮНЕСКО визнало його одним із найстаріших у світі. Сьогодні воно славиться своєю архітектурою, історичними об'єктами, серед яких Аккерманська фортеця, археологічний комплекс Тіри та інші архітектурні перлини. Білгород-Дністровський, як районний центр Одеської області, є популярним туристичним напрямком, який приваблює відвідувачів своєю вражаючою історією та культурними скарбами.

У підсумку, Білгород-Дністровський визнаний істориками найстарішим містом України, що має понад 2500-річну історію. Місто засноване ще в давньогрецькі часи і пройшло через різні епохи та періоди змін. Відоме своєю багатою культурною та історичною спадщиною, воно привертає туристів своєю архітектурою, археологічними знахідками та іншими цікавими об'єктами. Білгород-Дністровський залишається важливим культурним центром та пам'яткою історії України.

Виклик та стратегія: Український Командувач у Парламенті розкриває виклики перед ЗСУ та шляхи подолання

Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернувся до народних обранців з нагальною проблемою нестачі особового складу в армії. У своєму виступі перед парламентом він підкреслив, що цей недолік стає критичним для оборонної сили України. Згідно з викладеним ним матеріалом, стратегічне розміщення військ "Хортиця", під його командуванням, стикається з серйозними труднощами через дефіцит в особовому складі, що суттєво скорочує їхні можливості на передовій. Генерал роз’яснив, що зазвичай загони, що мають 8-10 військових, зараз часто обмежуються лише 2-4 бійцями. Це призводить до значного падіння ефективності оборони, особливо враховуючи нові загрози, такі як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він підкреслив, що основне брем’я лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами командира, з нестачею військовослужбовців у військових частинах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади повинні обороняти набагато меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та гарантувати ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковника Юрія Содоля, у парламенті на тлі проблеми недостатнього особового складу в армії виявився надзвичайно важливим. Його промова викликала серйозне обурення та вимогу негайних заходів для вирішення цієї кризової ситуації. Необхідно швидко прийняти конкретні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідними кадрами та зміцнити оборонні можливості країни. Розміщення військ "Хортиця" та інших підрозділів під загрозою через дефіцит в особовому складі, що потребує негайного врегулювання. Збройні Сили України мають вирішальне значення для безпеки країни, тому необхідно докласти всіх зусиль для забезпечення їхньої ефективності та бойової готовності.

Схоже, що світова аудиторія втомилася від поганих новин. Війна в Україні, ескалація на Близькому Сході, інфляція та глобальні конфлікти — у поєднанні з нескінченним скролінгом це починає серйозно впливати на психічне здоров’я мільйонів людей.

Згідно з новим звітом Reuters Institute про цифрові новини, дедалі більше людей свідомо уникають інформації. У середньому 40% опитаних у 48 країнах зізналися, що іноді або часто не читають новини. Це помітне зростання порівняно з 29% у 2017 році.

Особливо виражена тенденція у Великій Британії та США, де понад 40% респондентів уже навмисно обмежили своє новинне споживання.

Як зазначає аналітик Statista Фелікс Ріхтер, причини такого явища — виснаження від постійного негативу та низька довіра до медіа. У звіті виділяють два основні типи уникнення:

  • Послідовні уникачі — переважно люди з нижчим рівнем освіти, які взагалі не цікавляться новинами;

  • Вибіркові уникачі — ті, хто свідомо уникає негативного контенту, щоб зберегти емоційну стабільність.

Ця тенденція викликає занепокоєння не лише в медіасередовищі, а й серед експертів з демократії. Адже доступ до достовірної, різнобічної інформації — основа свідомого громадянства.

Зменшення інтересу до новин, особливо серед молоді, може мати довготривалі наслідки для участі у виборах, обізнаності щодо політики та громадянської активності.

Останні новини