5 порад психолога, як зберегти спокій і насолодитися святами без стресу

Журналісти провели глибоке розслідування у котеджному містечку “Вітаград”, де протягом багатьох років діяла масштабна схема ухилення від сплати податків. За інформацією, викладеною у матеріалі Кирила Вольного для СтопКору, державний бюджет України внаслідок цієї схеми недоотримав понад 100 мільйонів гривень.

За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував офіційну вартість елітних котеджів. В реальності покупець отримував повністю готовий будинок, чия ринкова ціна могла сягати мільйона доларів, тоді як у документах вказувалася лише ціна землі та так званої “недобудови”, що в десятки разів менше за реальну вартість об’єкта. Така практика дозволяла уникати сплати значної частини податків та мінімізувати фінансові зобов’язання перед державою.

Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

Наші джерела розкрили, що у Сирійському парламенті активно обговорюється законопроєкт щодо мобілізації, але народні обранці зіткнулися з опозицією до жорстких положень у цьому документі. Політик Мар'яна Безугла на своїй сторінці в соціальній мережі зазначила про "паніку" голови оборонного комітету Завітневича після виключення з проєкту поправок, що передбачали відповідальність за ухилення від мобілізації. Після голосування засідання було закрите.

"Після тижнів "бла-бла" щодо мобілізації комітет нарешті розпочав розгляд конкретних поправок і зразу ж зіткнувся з першим питанням, яке виглядало як підготовлений "обговорений" "тематичний блок". Але це виявилося просто марнуванням часу. Сьогодні нам не вистачило голосів для прийняття обмежень прав громадян за пропозицією ТЦК СП. Ця норма була виключена. У голови комітету спостерігається певне занепокоєння — засідання було закрите", — написала Безугла.

Вона пояснила, що проголосувала за зняття цієї норми, оскільки вона була "сформульована некоректно та не узгоджується" з адміністративним і кримінальним кодексами, "і без відповідальності це просто стало б репресивною політичною заявою та породило б додаткові корупційні ризики, які нам вже мало".

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Український парламент розглядає законопроєкт щодо мобілізації, однак обговорення зустріло опозицію щодо жорстких положень цього документа.

• Депутати не змогли узгодити певні аспекти, зокрема відповідальність за ухилення від мобілізації, що призвело до затримки у процесі прийняття закону.

• Деякі політики виступають проти непропорційних обмежень, які не корелюються з існуючими законами та можуть стати джерелом корупційних ризиків.

• Закриття засідання після неуспішного голосування за певні поправки свідчить про напруженість і розбіжності в підходах до вирішення питань мобілізації в країні.