Субота, 18 Липня, 2026

6 листопада — день пам’яті, духовності та єднання з усім світом

Важливі новини

Розслідування та нерозв’язані питання навколо майна Івана Безкищенка

Іван Безкищенко, колишній працівник Головного управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) в Одеській області, став об'єктом уваги правоохоронців після того, як у 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло йому підозру у привласненні майже 1 мільйона гривень. Нещодавно, в останній поданій ним декларації, з’явилася дивна інформація, яка викликає нові питання щодо прозорості його фінансових та майнових операцій. Зокрема, Безкищенко вказав у декларації квартиру в Одесі, вартість якої складала лише 7 гривень. Такі неадекватно низькі цифри, разом із іншими активами, зокрема нерухомістю, автівками та значними готівковими коштами, ставлять під сумнів правдивість та законність походження його майна.

Ця ситуація стає ще більш резонансною, якщо згадати, що в 2019 році ДБР повідомило про підозру голові ГУ ДМС Олені Погребняк та її першому заступнику Івану Безкищенку. Обидвох обвинувачували в змові з підрядниками для привласнення державних коштів, які призначались для ремонту в установі. За версією слідства, сума збитків від цієї діяльності сягнула майже 1 мільйона гривень. Ці обставини, на тлі дивної декларації Безкищенка, викликають нові сумніви щодо реальної картини навколо цієї справи та ефективності розслідування.

Антишахрайський проєкт «190» та місцеві видання проаналізували декларації ексзаступника й виявили набір нерухомості, транспортних засобів та заощаджень, які не завжди відповідають офіційним доходам. Зокрема: квартира (28,7 кв. м) в Одесі, набутa у 2019 році, задекларована вартістю 360 тис. грн; ще одна квартира (36,7 кв. м), якою подружжя володіє з 2006 року (по 50% кожному), у декларації оцінена в суму — 7 грн. Також у документі фігурують земельна ділянка і дачний будинок у селі Кошари Одеської області, великий масив землі під Нерубайським, гараж як незавершене будівництво, а дружина має кілька ділянок у Хмельницькій області.

Такі деклараційні оцінки (наприклад, 7 грн за квартиру) виглядають абсурдними на фоні ринкових цін на одеську нерухомість і ставлять питання про умисне занизьке оцінювання майна або про ненаочне декларування реальної вартості.

У декларації вказані кілька автівок: OPEL OMEGA 1996 року (набута 2012-го), ВАЗ 2108 1988 року, TOYOTA RAV4 2005 року (набута у 2017 році) — при цьому вартість деяких машин явно занижена порівняно з ринковими оцінками. Також задекларований гараж (незавершене будівництво) та інші рухомі речі.

За минулий рік у декларації зазначено: 756 тис. грн зарплати у ДМС (на момент роботи до жовтня 2024 року), 239 тис. грн пенсії, близько 9 тис. грн соцвиплат і невеликі доходи від оренди. Готівкові заощадження подружжя подано як спільна власність: 300 тис. грн і 10 тис. доларів готівкою; на банківських рахунках вказано понад 16 тис. дол., 125 євро і 125 тис. грн. У сумі це — більше ніж півтора мільйона гривень накопичень у сім’ї. Така сукупність заощаджень і водночас «смішні» деклараційні оцінки окремих об’єктів виглядають непоєднуваними із задекларованими доходами і викликають додаткові запитання.

У декларації згадується, що у квітні 2024 року Безкищенко став співвласником великої земельної ділянки під Нерубайським (45 952 кв. м), інша половина якої належить особі з іменем Василь Юренко. За відкритими реєстрами, людина з таким ПІБ фігурує як співвласник і директор ТОВ «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”» (ЄДРПОУ 36444296). За даними реєстрів, компанія була зареєстрована у Донецьку, а після 2014 року мала відомості про перереєстрацію у російських реєстрах; окремі згадки свідчать про ведення діяльності в РФ у 2022–2023 роках. У світлі воєнних реалій та заборон співпраці з колабораціоністськими структурами такі зв’язки викликають серйозні занепокоєння.

Кримінальні провадження проти Романа Ткачука: нова підозра у службовій недбалості

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

Норвегія обійшла Росію: новий лідер у газовому експорті

Росія втратила статус найбільшого експортера трубопровідного природного газу вперше...

6 листопада має особливе значення для українців, адже поєднує у собі глибоку історичну пам’ять, духовні традиції та глобальну відповідальність перед майбутнім. У цей день країна вшановує героїв, які віддали життя за визволення Києва від нацистських окупантів, згадує святого Павла Сповідника — приклад непохитної віри й мужності, а також долучається до міжнародних ініціатив, спрямованих на захист довкілля та утвердження миру.

Саме 6 листопада 1943 року Київ було визволено від нацистських загарбників у результаті Київської стратегічної наступальної операції, що тривала з 3 по 13 листопада. Цей день став символом стійкості українського народу, його незламної волі до свободи й прагнення відстояти рідну землю. Сучасна Україна продовжує цю традицію, вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, віддаючи шану ветеранам і підтримуючи тих, хто сьогодні боронить незалежність держави.

Окупація тривала понад два роки і супроводжувалася масовими репресіями, розстрілами, спаленням культурних пам’яток та депортаціями. Тому день визволення Києва — це символ відновлення життя, боротьби й незламності українського духу.

За новим календарем, 6 листопада віряни вшановують пам’ять святого Павла, архієпископа Царгородського, який був ревним захисником православної віри. Він сміливо виступив проти аріанської єресі, за що зазнав численних вигнань і переслідувань.

Святитель Павло помер мученицькою смертю у вигнанні у Вірменії, ставши прикладом стійкості та вірності духовним переконанням. У народі цей день називали Павлів день і вірили, що саме зараз приходять перші справжні морози.

У народі казали: “На Павла землю прихоплює перша справжня стужа”. Якщо день теплий — зима буде м’якою, якщо падає дощ — чекають на відлигу, а якщо вже випав перший сніг — зима буде ранньою та холодною.

6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Його мета — нагадати, що війни знищують не лише життя людей, а й природу. Екосистеми руйнуються, водойми забруднюються, а відновлення довкілля після воєнних дій може тривати десятиліттями.

Також цього дня відзначають Міжнародний день проєктного менеджера — професійне свято фахівців, які відповідають за успішне планування та реалізацію проєктів у різних сферах.

Ще одна важлива дата — Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Його мета — створення безпечного освітнього середовища, де діти не зазнають приниження, агресії чи психологічного тиску.

6 листопада — день, що нагадує про мужність, духовність і відповідальність людини перед історією, природою та суспільством.

Останні новини