До 30 серпня 2025 року в Україні діє спрощена процедура повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили частини. Відповідне рішення ухвалила Верховна Рада, а Міністерство оборони оприлюднило алгоритм повернення. Згідно з Кримінальним кодексом (стаття 401), військові, які вперше вчинили самовільне залишення частини під час воєнного стану, можуть бути звільнені від відповідальності — за умови добровільного […]
Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав змову між учасниками державного тендеру на постачання медичного обладнання — та призначив їм символічне покарання. Йдеться про ТОВ «Обрій-Медтехніка» з Луцька та ФОП Миколу Комінка, які спільно брали участь у закупівлі на суму 1,47 млн гривень, але діяли не як конкуренти, а як узгоджені гравці. IP-адреса видала схему Суть змови […]Одне з найглибших за змістом християнських свят — Трійця, знана також як Зелені свята — цьогоріч матиме особливий характер. У 2025 році як православні, так і католики відзначатимуть його в один день — 8 червня. Такий збіг трапляється рідко, адже конфесії використовують різні календарі.
Свято Трійці символізує зішестя Святого Духа на апостолів, що стало точкою відліку нової епохи — початку діяльності Церкви Христової. Цей день нагадує вірянам про єдність Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа, про силу віри, що надихає і об’єднує.
Чому Зелені свята?
В Україні Трійця отримала ще одну, народну назву — Зелені свята. Це відлуння давніх дохристиянських традицій, коли наші пращури вшановували природу, вважали, що саме в цей час рослини мають особливу цілющу силу, а зелень — це оберіг. Із приходом християнства ці уявлення не зникли, а органічно поєдналися з новою духовною сутністю свята.
Тож і нині в цей день українці прикрашають оселі гілками липи, клена, дуба, луговими квітами та пахучими травами. Це — символ оновлення, гармонії з навколишнім світом і благословення згори.
Традиції святкування
Зелені свята завжди були одними з найбарвистіших у народному календарі. Серед найпоширеніших традицій:
-
Освячення зелені — в церквах благословляють гілки дерев і трави, які віряни забирають додому як оберіг.
-
Плетіння вінків — дівчата створюють вінки з квітів і трав, що символізують молодість і плодючість.
-
Святкові пікніки — родини виїжджають на природу, влаштовують обіди на свіжому повітрі, проводять час у грі й спілкуванні.
-
Сімейна вечеря — на стіл подають м’ясні та молочні страви, як знак достатку й радості.
Заборони Зелених свят
Трійця — день не лише радості, а й шанобливого ставлення до духовного та природного світу. Українська традиція передбачає низку застережень:
-
Не можна працювати фізично — це день молитви й відпочинку, важка праця вважається гріхом.
-
Заборонено рубати дерева або ламати гілки — вважається, що в них живуть духи або душі померлих.
-
Не рекомендується купатися у водоймах — збереглося повір’я про русалок, які “затягують” у воду.
-
Уникати сварок та негативу — день має пройти в мирі, любові й гармонії.
Свято Трійці поєднує в собі глибоку релігійну суть і прадавні символи любові до природи. Це нагадування про єдність духовного й земного, небесного й людського — у просторі віри, краси та надії.
