8 жовтня: День юриста та важливі події в Україні і світі

Українські морські безпілотники здійснили успішну атаку на російський патрульний корабель проєкту 22160 "Сергій Котов" у Чорному морі у ніч проти 5 березня. Інформацію про цей інцидент оприлюднило Головне управління розвідки Міноборони. За даними ГУР, атаку здійснив спецпідрозділ ГУР МО України "Group 13" за допомогою морських дронів Magura V5. Корабель отримав серйозні пошкодження корми та бортів. Зазначається, що це вже не перший раз, коли "Сергій Котов" потрапляє під атаку з боку українських сил. Цей новітній патрульний корабель проєкту 22160 був спущений на воду у 2021 році і увійшов до складу Чорноморського флоту РФ після початку вторгнення в Україну у липні 2022 року. Росія планувала встановити на ньому зенітно-ракетні комплекси. Атака на "Сергія Котова" є результатом довготривалої операції і стала ще одним актом українського опору проти російської агресії.

У результаті ракетного удару української армії, нанесеного вночі напередодні 26 грудня 2023 року у місті Феодосія, було знищено кілька ключових кораблів російського флоту. Зокрема, було потоплено великий десантний корабель "Новочеркаськ", а також малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Підводний човен, який був носієм "Калібрів", також отримав влучання. Ремонт та відновлення цих кораблів можуть зайняти кілька років, якщо взагалі буде можливим. Цей успішний удар спричинив витіснення Чорноморського флоту РФ з західної частини Чорного моря та розблокував транспортний коридор до портів Великої Одеси, що є важливим досягненням для оборони України.

У результаті ракетного удару, нанесеного українською армією, було зруйновано кілька важливих кораблів російського Чорноморського флоту, зокрема, великий десантний корабель "Новочеркаськ" та малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Також постраждав підводний човен-носій "Калібрів". Ці події призвели до витіснення російського флоту з певної частини Чорного моря та розблокування транспортного шляху до портів Великої Одеси.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.