9 квітня: день антикваріату, юристів та мученика Євпсихія

Науковці Національного антарктичного наукового центру здійснили успішну експедицію, під час якої зафіксували звуки рідкісних китів південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці українських біологів та дослідників. Поділитися цією новиною вони вирішили у соцмережах.

Південні плавуни привертають увагу не лише своєю рідкістю, але і недостатньо вивченою поведінкою. Зустрічі з ними в районі станції “Академік Вернадський” стали особливою подією. Біологи використовували українське дослідницьке судно “Ноосфера”, щоб провести комплексні наукові дослідження. Вони спостерігали візуально, застосовували “акустичне тралення” та виконували пошук тварин з моторного човна.

Уже першого дня роботи експедиційного судна науковці зустріли групу з 5 південних плавунів, зробили фотознімки та зафіксували їхні звуки. Для успішних записів звуків китів використовувалася спеціальна акустична система, що включала акустичний рекордер, трос довжиною 180 метрів, крило та хвостовик, що забезпечило якісні записи навіть під час руху судна.

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів, де, крім плавунів, були зафіксовані звуки косаток і горбатих китів. Однак для повного розуміння звукового середовища морських ссавців необхідно провести докладний аналіз.

Ці дослідження стали важливим внеском у розуміння морських ссавців та їхніх способів спілкування. Пасивний акустичний моніторинг особливо цінний, оскільки він дозволяє вивчити сезонність перебування тварин у місцях, де постійні спостереження людей неможливі. Ці дослідження є важливим кроком у напрямку розширення нашого розуміння підводного світу та сприяють розвитку акустичного “словника” морських ссавців.

Експедиція українських науковців до району станції “Академік Вернадський” виявилася успішною і дозволила зафіксувати звуки рідкісних південних плавунів. Це важливе досягнення стало можливим завдяки спільній праці біологів та дослідників, що використовували новітні технології для збору даних.

Виявлені звуки, записані за допомогою спеціальної акустичної системи, включають не лише плавунів, а й інших морських ссавців, таких як косатки і горбаті кити. Це відкриває можливості для подальших досліджень щодо поведінки та комунікації цих тварин.

Пасивний акустичний моніторинг є ефективним методом вивчення морських ссавців, оскільки він дозволяє вивчити їхню активність у природному середовищі без втручання з боку людини.

Отримані результати стануть важливим внеском у розуміння підводного світу та сприятимуть подальшому розвитку досліджень морських ссавців, їхніх звукових сигналів та способів спілкування.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Перший гол у матчі забив півзахисник “Зорі” Олександр Яцик на 37-й хвилині, відкривши рахунок для своєї команди. Проте після перерви “Шахтар” зібрався і зрівняв рахунок на 51-й хвилині завдяки пенальті, яке реалізував Артем Бондаренко. Через кілька хвилин, на 54-й хвилині, Кевін Келсі вивів “Шахтар” вперед, забивши другий гол у ворота “Зорі”. У доданий час Джордан зрізав м’яч у власні ворота, намагаючись перервати передачу Зубкова, що закріпило перемогу “гірників”.

Турнірна таблиця та ситуація в УПЛ

Завершальний матч 13-го туру пройде між київським “Динамо” та житомирським “Поліссям”. Наразі в лідерах УПЛ — “Олександрія” з 32 очками після 12 ігор, за нею йдуть “Динамо” (29 очок), “Шахтар” (26) та “Полісся” (22).

Поточна турнірна таблиця УПЛ:

Цей матч продемонстрував боєздатність “Шахтаря”, який зміг переломити хід гри та здобути важливі три очки.

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чолов

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чоловік, маючи на рахунках мільйони гривень та сотні тисяч біткоїнів. Ще недавно він навіть звертався до поліції щодо нібито втрати 647 063 USDT з його криптогаманця, хоча пізніше виявилося, що це, мабуть, було використаною для замаскування джерел отримання коштів. Очікується реакція "найчеснішого міністра" юстиції Малюська, оскільки всі ознаки свідчать про спробу виведення грошей з бюджету у великих масштабах.

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.