Адвокат «бронював» від армії за 15 тисяч доларів — суд призначив штраф

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.

У заяві, виголошеній у парламенті, командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль висловив серйозну стурбованість через недостатню кількість військовослужбовців у складі армії. Він підкреслив, що це питання стає найбільш ключовим для оборони України. У своєму виступі він особливу увагу звернув на недолік особового складу у оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке очолює. Він зауважив, що це серйозно обмежує їхні можливості на фронті, адже відділення, які зазвичай повинні мати 8-10 осіб, зараз складаються лише з 2-4 бійців. Це приводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у цих військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Його виступ викликав серйозне обговорення серед парламентарів та військових експертів, підкреслюючи нагальність прийняття заходів для зміцнення обороноздатності країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті висвітлено серйозну проблему недостатньої кількості особового складу в українській армії, що ускладнює ефективність оборони країни. Недолік бійців у військових підрозділах породжує загрози для національної безпеки, особливо у контексті зростаючих викликів, таких як дії дронів-камікадзе та FPV-дронів. Ініціатива про прийняття законопроєкту про мобілізацію набуває великої важливості для забезпечення необхідного кількісного та якісного складу в армії та зміцнення обороноздатності України. Ухвалення необхідних заходів на рівні парламенту стане кроком до забезпечення національної безпеки та збереження територіальної цілісності країни.