Адвокат Роберт Амстердам представив звіт із переконливими доказами нападів на УПЦ та її представників

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє Financial Times.

Сьогодні СБУ перебуває у постійній конкуренції з Головним управлінням розвідки Міноборони. Колись СБУ була здебільшого зосереджена на внутрішніх справах, але після вторгнення Росії в Україну в 2014 році вона почала активно діяти на окупованій території та всередині Росії. В 2022 році ця тенденція посилилася.

Серед головних здобутків СБУ у війні проти Росії FT згадує підрив Кримського мосту у 2022 році та нейтралізацію російського Чорноморського флоту морськими дронами цієї спецслужби. Але СБУ також виконує і операції з ліквідації ворогів України.

У коментарі FT співробітник української розвідки зазначив, що саме СБУ ліквідувала кількох сепаратистських лідерів в окупованих частинах Донецької і Луганської областей у період з 2014 по 2021 рік. Але українські агенти діють також і в Росії, влаштовуючи диверсії та навіть вбивства.

“ФСБ дуже добре розслідує те, що вже сталося, але не дуже добре збирає розвіддані про те, що буде. Це інший набір навичок. Для цього агентство має бути дуже хорошим агентством зі збору інформації, тобто має існувати довіра, хороший обмін інформацією — чого ви не бачите серед російських агентств”, – сказав старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Андрій Солдатов.

Частково ефективність СБУ пояснюється її величезним розміром, за іронією долі результатом її радянської спадщини. Маючи понад 30 000 співробітників і ще більше позаштатних оперативників, СБУ майже така ж велика, як і ФБР з його 35 000 агентами. Це більш ніж у сім разів більше, ніж служба внутрішньої безпеки Великобританії MI5, і більш ніж у чотири рази більше, ніж ізраїльський Моссад.

“[СБУ] має величезну силу — дехто б сказав, що занадто велику”, — сказав FT один західний дипломат.

Дипломат сказав, що протягом багатьох років агентство критикували за відсутність серйозних реформ, до яких закликали партнери України – США, ЄС та інші члени G7. Але під час війни з Росією ці західні країни відклали в бік свої скарги та зміцнили зв’язки та обмін розвідданими. Особливо тісні зв’язки СБУ налагодила з ЦРУ, яке інвестувало мільйони доларів у програми навчання українських агентів.

Практично щомісяця у заголовки новин потрапляють гучні вбивства високопоставлених російських військових чи колаборантів, які виконують агенти СБУ або ГУР. Юрій Котєнок, російський військовий репортер, писав, що українські спецслужби “почуваються повністю безкарними щодо Росії”.

“Те, що ворог майже відверто цим вихваляється, досить симптоматично”, – додав він.

Вранці 17 грудня в Москві був ліквідований начальник Військ радіаційної, хімічної та біологічної безпеки ЗС РФ Ігор Кирилов. Раніше СБУ називала його відповідальним за воєнні злочини росіян, пов’язані із застосуванням на фронті хімічної зброї. Кирилов загинув, виходячи з під’їзду власного будинку, поруч із яким була закладена вибухівка.

Кількома днями раніше у підмосковному місті Котельники був ліквідований керівник відділу програмного забезпечення конструкторського бюро “Марс” Михайло Шатський. Він займався модернізацією російських крилатих ракет X-59 до рівня X-69. Його ліквідацію приписують агентам ГУР.

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.