Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ: докази та свідчення

За даними журналістських розслідувань, Пукіш залишається активним учасником бізнес-процесів у регіоні, зокрема у сфері постачання палива та моторних олив. Особлива увага приділяється контрактам, пов'язаним з державними підприємствами та оборонним сектором.

Керуючи кількома компаніями, такими як ТОВ «ІВАПРОМ», ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт» та ПП «Вестхім», а також асоційований з Консорціумом «Система Еко Інновацій» та ДП «Агросфера», Пукіш продовжує отримувати прибуткові контракти в оборонній сфері, навіть під час війни.

Журналісти вказують на те, що компанії, пов’язані з Пукішем і «смотрящим» від Медведчука Петром Белзом, отримують значні контракти на постачання палива і моторних олив для української армії та інших державних підприємств. Тендери часто укладаються саме в інтересах їхніх фірм, що викликає обґрунтовані підозри у корупційних схемах та змові з державними посадовцями.

Наприклад, компанія «Евро ойл продакшн», яку вони курують, на початку 2024 року отримала понад 34 мільйони гривень на постачання моторної оливи, а «Анвітрейд» Белза – 164 мільйони гривень на постачання дизпалива у 2022 році і так далі.

У статті зазначено, що військові, які користуються продукцією компаній Пукіша, зокрема боєприпасами, часто скаржаться на їхню низьку якість. Адже недотримання технологічних норм і відсутність належного контролю якості призводить до виготовлення продукції, яка не відповідає стандартам і не є надійною у бойових умовах. І це ставить під загрозу життя солдатів на передовій.

Також вони наголошують, що особливе занепокоєння викликає те, що Пукіш отримує оборонні замовлення через зв’язки з особами, наближеними до Медведчука. Це підриває довіру до оборонної промисловості та ставить під питання законність таких угод. У той час, коли країна потребує надійного постачання високоякісних боєприпасів, дії Пукіша та його зв’язки з Медведчуком лише поглиблюють економічні проблеми країни.

Питання щодо подальшого використання ресурсів і контролю за оборонними замовленнями є критично важливими для національної безпеки України. Настав час переглянути підходи до відбору постачальників і забезпечити ефективний контроль, щоб викорінити корупцію і забезпечити якість продукції для захисту держави.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Посадовець Київської міської державної адміністрації опинився під підозрою через незадекларовані корпоративні права іноземної компанії, загальна вартість яких становить близько 4 мільйонів гривень. За даними правоохоронних органів, хоча ім'я фігуранта справи не було оприлюднене офіційно, є висока ймовірність, що йдеться про Володимира Цибу, заступника директора департаменту — начальника управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації. У Київській міській прокуратурі підтвердили, що підозра була оголошена саме йому.

Цей інцидент привернув увагу громадськості, адже мова йде не лише про порушення законодавства, а й про серйозний ризик для іміджу органів місцевого самоврядування. Володимир Циба наразі обіймає одну з ключових посад у міському управлінні, і незадекларовані корпоративні права на таку значну суму викликають питання щодо його фінансової прозорості та етичних стандартів.

За даними слідства, посадовець не вказав у декларації за 2024 рік корпоративні права іноземного підприємства, яке здійснює господарську діяльність на території Польщі. Вартість цих корпоративних прав оцінюється у 4 мільйони гривень.

У прокуратурі зазначили, що дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від перевірених на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Йдеться про частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Володимир Циба володіє значним переліком нерухомості у Києві. Зокрема, у нього задекларована земельна ділянка площею 600 квадратних метрів, три квартири площею 51,1, 72,4 та 43,7 квадратного метра, а також недобудована квартира у столиці площею 43,1 квадратного метра.

Крім того, у власності посадовця перебувають два автомобілі Volkswagen — 2019 року випуску вартістю понад 1 мільйон гривень та автомобіль 2005 року, оцінений у 35 тисяч гривень.

У декларації за 2024 рік посадовець зазначив лише два корпоративні права на підприємства, зареєстровані в Україні. Вартість його часток у цих компаніях складає 495 300 гривень та 12 тисяч гривень. Водночас інформація про іноземне підприємство до декларації внесена не була.

За рік Володимир Циба задекларував заробітну плату у розмірі 548 014 гривень. Також він зазначив грошові заощадження готівкою — 250 тисяч гривень, 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро. Окремо задекларовано інвестицію у будівництво на суму понад 1,3 мільйона гривень.

Відомо, що Володимир Циба народився у 1970 році. У 2003 році здобув вищу економічну освіту у Київському національному торговельно-економічному університеті, також має юридичну освіту. У різні роки працював у торгівельній сфері, проходив військову службу, обіймав посади в органах місцевого самоврядування. Зокрема, з 2011 по 2013 рік був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. До призначення в КМДА очолював кілька приватних компаній.

Посадовець одружений, має сина.

Наше джерело в Генштабі повідомило, що російська армія в даний момент активно працює над розтягуванням сил Збройних Сил України по всій протизбройній лінії, використовуючи при цьому тактику систематичного знищення нашої важкої військової техніки. Ця стратегія націлена на тривалий період і не передбачає стрімких військових проривів на фронті; противник має намір виснажити нашу армію етапом за етапом, перед тим як переходити до наступних дій.

Війська рф не припиняють атакувати українські позиції вздовж практично всієї лінії фронту. За останній звітний період загальна кількість наступальних та штурмових дій ворожих сил зросла до 99.

Інформація про це надійшла з Генштабу. Найбільш активні боєзіткнення фіксуються на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

В той же час сили оборони України вживають усіх можливих заходів для виснаження наступального потенціалу російських військ, а також для відбиття атак та нейтралізації їхньої техніки.

Генштаб також повідомив про чотири терористичні удари ракетами та керованими авіабомбами по Харкову протягом доби. Ракети були запущені по центральному парку та житловим кварталам, а дві керовані авіабомби вразили гіпермаркет.

У цілому ворог застосував три ракетних удари та дві керовані авіабомби. На жаль, є жертви серед цивільного населення, а також поранені та зниклі безвісти.

На Харківському напрямку російські сили продовжують штурмувати позиції українських військ. Українські воїни успішно відбили шість атак і ще чотири тривають. Окупанти намагаються прорвати оборонні рубежі в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки, але безуспішно. Кількість штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14.

На Лиманському напрямку ворог провів п’ять атак, одна з яких триває.

На Сіверському напрямку російські сили продовжують спроби штурмувати позиції українських військ в районі Білогорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень зросла до дев’яти, із яких українські воїни успішно відбили чотири.

На Краматорському напрямку терористи продовжують штурмові дії поблизу Кліщіївки, Нового, Іванівського та Андріївки. З початку доби відбулося 11 бойових зіткнень.

Покровський напрямок залишається найгарячішим. Кількість ворожих атак тут зросла до 23. Українські воїни успішно тримають оборону, завдають ворогу втрат, і знищили ще один СУ-25 російського агресора.

На Курахівському напрямку кількість боєзіткнень збільшилась до 14, із яких вісім вдалося відбити.

На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався здійснити штурмові дії, але без успіху.

На Придніпровському напрямку окупанти збільшили кількість атак до дев’яти, але всі їхні спроби були марними.

На інших напрямках суттєвих змін не зафіксовано.