Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ: докази та свідчення

У Київській області зафіксовано випадок нападу нетверезого чоловіка, одягненого у військову форму, на касира заправної станції із застосуванням ножа. Цей інцидент став предметом серйозного занепокоєння серед місцевих мешканців та правоохоронних органів. Насильницька поведінка сп'янілого індивіда викликала хвилю негативних емоцій та викликала обурення у громадськості. Влада вживає заходів для забезпечення безпеки громадян та попередження подібних інцидентів у майбутньому. Застосування насильства проти працівників обслуговування не терпить жодного виправдання та порушує закон і норми громадського порядку. Відповідальність за такі дії має бути належним чином здійснена згідно з чинним законодавством.

Пабліки повідомляють, що він зайшов на АЗС із гучно увімкненою музикою в колонці. На прохання співробітниці заправки вимкнути музику він спершу не реагував, а потім дістав ніж і почав погрожувати дівчині, підбігши до неї.

Телеграм-канали пишуть, що поліція відмовилася його шукати, заявляючи, що військового «спровокували».

Повідомляють, що це сталося біля села Бзів Броварського району (на трасі Київ-Харків).

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.