Виявлення психічних розладів серед користувачів ChatGPT: масштаби та виклики

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.