Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ та її представників: нові докази та перспективи

Понад 700 тисяч чоловіків активно відновили свої дані через застосунок "Резерв+" або звернулися до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), демонструючи свою відданість та відповідальність перед державою. Незважаючи на це, їхні права та свободи залишаються невичерпними та незмінними, відображаючи принципи конституційного гарантування особистої гідності та свободи кожного громадянина.

Завдяки старанням співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які безперервно працюють на благо громадян, процес військово-лікарської комісії (ВЛК) проходить ефективно та безперешкодно. Начальник служби зв’язків з громадськістю Сумського обласного ТЦК та СП, Олександр Бондаренко, підтвердив продовження дії цієї системи, що забезпечує високий рівень організації та підтримки для всіх громадян, які потребують такої допомоги.

За його словами, щоб уникнути затримання, потрібно мати при собі військовий документ, але більшість затриманих цього не мають. Представник ТЦК зазначив, що поліція, яка є частиною групи оповіщення, виконує законні вимоги і відправляє громадян на ВЛК, якщо вони не мають документів.

Бондаренко пояснив, що підставою для доставлення до ТЦК може бути відсутність актуальних даних про проходження ВЛК навіть після оновлення інших даних у додатку “Резерв+”. Він додав, що якщо людина не проходила ВЛК або не оновила дані повністю, ТЦК пропонує їй з’явитися та пройти ВЛК, а якщо відсутні законні підстави на відстрочку, то відправляє її в навчальний центр.

Отже, оновлення даних через “Резерв+” або ЦНАП не гарантує уникнення мобілізації, якщо відсутні актуальні дані про проходження ВЛК, і ТЦК продовжує діяти в межах закону.

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.