Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ та її представників: що говорять докази

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

Українська медицина значно покращила стандарти діагностики та лікування туберкульозу, відповідно до найновіших рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зокрема, мікробіологічний тест, який дозволяє точно визначити наявність захворювання, виявився дієвим і ефективним. Молекулярно-генетичний метод дослідження Xpert MTB/Rif швидко та точно визначає туберкульоз та чутливість до рифампіцину, спрощуючи процес діагностики. Додатково, в Україні вже діють системи Xpert MTB/Rif, що дозволяє більш ефективно виявляти цю хворобу.

Рентгенографія та комп’ютерна томографія грудної клітки також залишаються важливими методами діагностики, а розвиток штучного інтелекту дозволяє ще точніше визначати туберкульоз за знімками грудної клітки. Крім того, ультразвукове дослідження та бронхоскопія використовуються для діагностики позалегеневих форм туберкульозу.

Важливо підкреслити, що всі ці методи доступні для пацієнтів безоплатно. Завдяки такому рівню доступності та сучасним методам діагностики, виявлення та лікування туберкульозу в Україні стало більш ефективним та доступним.

Українська медицина активно використовує сучасні методи діагностики туберкульозу, що сприяє вчасному виявленню та ефективному лікуванню цієї небезпечної хвороби. Впровадження мікробіологічних та молекулярно-генетичних тестів дозволяє швидко та точно визначати наявність туберкульозу та вибрати оптимальний курс терапії. Крім того, рентгенографія, комп’ютерна томографія та інші методи обстеження використовуються для діагностики різних форм хвороби. Важливо відзначити, що всі ці послуги надаються безкоштовно для населення, що сприяє доступності медичної допомоги та покращенню стану здоров’я українців.

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.