Адвокат Роберт Амстердам представив звіт з фактами нападів на Українську Православну Церкву та її духовенство

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

Заступник голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, Володимир Чернєв, оголосив про важливі зміни у вимогах щодо оновлення особистих даних громадян. За новим законом про мобілізацію, оновлення інформації стане не просто правом, але й обов’язком кожного громадянина. Ця ініціатива має на меті підвищення готовності держави до відповіді на загрози для національної безпеки. Оновлення персональних даних допоможе уряду зберігати актуальну та повну інформацію про населення, що є важливим аспектом ефективної мобілізації та оборони.

Згідно з новим законом, громадяни мають внести необхідні зміни у свої особисті дані протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності. Недотримання цього обов’язку може призвести до відповідальності згідно з законодавством.

Володимир Чернєв також зазначив, що для осіб, які намагатимуться уникнути обов’язків, обговорюються три варіанти обмежень: тимчасова заборона на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та можливе блокування рахунків у банках. Однак варіант блокування рахунків у банках не отримав підтримки Комітету.

У результаті заяви заступника голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Володимира Чернєва відбулися важливі зміни щодо оновлення особистих даних громадян у контексті закону про мобілізацію. Тепер оновлення цих даних стало обов'язковим для кожного громадянина, а не лише правом. Це крок спрямований на підвищення готовності країни до реагування на загрози та збереження актуальної інформації про населення, що є важливим для ефективного функціонування системи мобілізації та оборони. Уряд закликає громадян дотримуватися цього обов'язку, оскільки його порушення може мати правові наслідки. Крім того, розглядаються варіанти обмежень для тих, хто намагається уникнути військової повинності, однак окремі заходи, зокрема блокування банківських рахунків, поки що не отримали підтримки від Комітету.