Адвокат Роберт Амстердам представив звіт з фактами нападів на Українську Православну Церкву та її духовенство

У Харкові сьогодні вже вдруге вразивших потужних вибухів. За наявною інформацією, цілі російських військ потрапили до мирного спального району міста, особливо вразивши будівельний гіпермаркет, де щойно виповнювалися буденні покупки та розважалися місцеві мешканці. Цей трагічний інцидент викликав серйозне занепокоєння та обурення у місцевій громаді та всьому світі. Загострення конфлікту на сході України тільки підкреслює необхідність мирного врегулювання та захисту цивільного населення від жорстокості війни. Влада й громадськість спільно зусилями намагаються надати допомогу постраждалим та забезпечити безпеку всім мешканцям у разі подальших загроз.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Станом на 16:32 відомо про двох загиблих і щонайменше чотирьох поранених.

“Попередньо, влучення сталося у спальному районі міста, в щільній цивільній забудові. Усі відповідні служби працюють на місці влучання,” — йдеться у повідомленні. Пізніше мер уточнив, що удар припав на будівельний гіпермаркет.

“Попередньо, влучання сталося в будівельний гіпермаркет. Маємо інформацію про жертви та постраждалих — потребує уточнення,” — зазначено у повідомленні.

Моніторингові чати повідомляють, що удар могли завдати російські терористи з використанням КАБ. За декілька годин до цього у спальному районі було помічено розвідувальний дрон росіян.

Після вибуху у небо піднявся густий чорний дим. Місцеві телеграм-канали повідомляють, що удар припав на “Епіцентр”.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Увага розслідування: Стрімкий злет та падіння прокурора Андріїва

Величезний інтерес спостерігається щодо майнових активів, які належать прокурору Андрієву та його сім'ї. Повний оборот підій відкриває розмірковання навколо того, як саме ця сім'я здобула власність на елітні особняки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, і хто з його колег в цьому брав участь та продовжує надавати допомогу.

Поліція Києва веде кримінальне розслідування у справі про обставини забудови елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу, який знаходиться за адресою Столичне шосе, № 149, у Голосіївському районі, відомому як Конча-Заспа. Основна кваліфікація полягає у застосуванні ст. 190 Кримінального кодексу України щодо шахрайства в особливо великих розмірах, що є важливим злочином.

У процесі розслідування було виявлено, що щодо первісного власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство. Призначений управитель Кудляк незаконно розпоряджався майном, включаючи землю та незавершені будівництва на цій території. Наслідком стало створення елітного котеджного містечка, приховане за легальним покриттям заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

Згідно з виявленнями, прокурор Андрієв Васильович отримав два будинки за значно заниженою ціною, але не за 1,5 млн доларів кожен, як повідомлялося. Це спричинило подальше розслідування, у тому числі і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке вивчає можливі випадки незаконного збагачення.

Додатково, Державне бюро розслідувань розпочало провадження у справі про недостовірне декларування та можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Через це існує ймовірність, що подальші кроки можуть включати не лише запрошення на новосілля, але й судові дії щодо порушених правил.

В цілому, справа прокурора Андрієва стала символом складнощів у боротьбі з корупцією в Україні, а також підкреслює необхідність ретельного контролю за майном та діяльністю посадових осіб, особливо в контексті їхнього відповідального ставлення до справедливості та законності.

У зазначеній статті викладено докладну інформацію щодо складної ситуації, пов'язаної з прокурором Андрієвим та його майновими активами. На перший погляд, здається, що він виграв у лотерею, отримавши два елітні будинки за надзвичайно низькою ціною. Однак подальше розслідування вказує на можливе незаконне походження цих активів, що викликає серйозні питання щодо його діяльності та чесності.

Стаття розкриває широкий спектр проблем, які існують у сфері нерухомості та протидії корупції в Україні. Вона підкреслює важливість ретельного контролю за діяльністю посадових осіб, зокрема прокурорів, та необхідність посилення механізмів перевірки майнових декларацій та попередження незаконного збагачення.

Зазначена ситуація також викликає негативне ставлення громадськості та розпалює дискусії щодо ефективності боротьби з корупцією та відповідальності посадових осіб перед законом. Необхідно вжити рішучих заходів для забезпечення прозорості та прозорого управління майном, щоб відновити довіру громадськості до інституцій влади та забезпечити реальний прогрес в боротьбі з корупцією.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!