У Києві водійка Tesla Model скоїла смертельну ДТП у стані алкогольного сп’яніння

Це відкриття стало результатом ретельного аналізу фінансових декларацій та майнового стану екс-посадовця. НАЗК, виконуючи свої функції з контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, виявило значні розбіжності між задекларованими доходами та фактичним майновим станом Вербицького.

Про це повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Там кажуть, що за дорученням Вербицького пов’язані з ним люди придбали такі активи:

автомобіль LEXUS ES 300H вартістю понад 960 тисяч гривень; автомобіль LEXUS NX 300H вартістю понад 480 тисяч гривень; автомобіль PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 мільйони гривень; будинок та земельна ділянка в Києві вартістю 16,3 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Одесі вартістю 10 мільйонів гривень; квартира та земельна ділянка в Анталії (Туреччина) вартістю 3,9 мільйона гривень; Крім того, НАЗК не змогло встановити законні джерела походження понад 2 мільйонів готівки, які знайшли у Вербицького, а також криптовалюти Tether (USDT).

Матеріали про необґрунтовані активи направили до Національного антикорупційного бюро України для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження проти ексзаступника генпрокурора.

Справа Вербицького

Журналісти «Схем» зʼясували, що заступник генпрокурора Дмитро Вербицький оселився в будинку у столичному елітному котеджному містечку «Коник», який його племінник придбав за довіреністю від одеського бізнесмена за понад 2 мільйони гривень, що згідно з ринковими цінами є заниженою в 6 разів вартістю.

Також «Схеми» стверджують, що з травня 2024 року власницею одного із сусідніх маєтків на березі річки Коник стала Христина Ільницька, з якою Вербицький нібито перебуває у стосунках. Приблизна ринкова вартість такої нерухомості сягає 48 мільйонів гривень, хоча договір купівлі-продажу будинку свідчить, що жінка заплатила за нього близько 2 мільйонів гривень.

Сам посадовець заперечив, що допомагав Ільницькій із придбанням майна.

Окрім того, журналісти виявили, що за декілька місяців до того жінка придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів. Водночас власний сукупний дохід Ільницької, прозвітований перед державою за останнє десятиліття, становить трохи більше ніж 360 тисяч гривень.

Вербицький — заступник генпрокурора, який, зокрема, відповідає за питання, пов’язані з протидією економічним злочинам, ухиленням від сплати податків, а також із захистом інвестицій.

Після розслідування журналістів щодо Вербицького почали службове розслідування, Національне агентство із запобігання корупції проводить перевірку способу життя Вербицького, а Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо його можливого незаконного збагачення.

Парламентарі викликали генпрокурора Андрія Костіна до Верховної Ради для доповіді щодо майна його заступника. Проте Костін не прийшов, пояснивши, що зараз триває службова перевірка, і тому запропонував відкласти обговорення.

Згодом Вербицький написав заяву на звільнення для уникнення негативного впливу на роботу Офісу генпрокурора. Генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про його звільнення 1 липня.

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.