Адвокат Роберт Амстердам презентує докази нападів на УПЦ: звіт про злочини проти церков та духовенства

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що закон про мобілізацію дає право багатодітним батькам отримати відстрочку у разі наявності 3 неповнолітніх дітей та відсутності заборгованості зі сплати аліментів, Резерв+ підтягує інформацію з реєстру багатодітних сімей, що означає, що право на відстрочку фіксується лише для тих, хто має 3 дітей в одному шлюбі.

Таким чином, батьки, у яких діти були народжені в різних шлюбах, через некоректне відображення в додатку втратили право на відстрочку.

Цікаво, що у реєстрі багатодітних сімей перебувають також ті чоловіки, які мають в одному шлюбі троє дітей віком до 23 років (у разі навчання цих дітей у ПТУ чи ВНЗ). Але закон про мобілізацію не дає відстрочення цієї категорії чоловіків.

Таким чином функція видачі відстрочок у додатку Резерв+ реалізована з порушенням законодавства двічі – не дає відстрочення батькам трьох дітей у різних шлюбах та навпаки – дає батькам трьох дітей з однієї сім’ї віком до 23 років.

Ситуація у Дніпрі продовжує загострюватися через скандальний випадок, пов’язаний з народним депутатом Олегом Тищенком. Правоохоронні органи висунули йому підозру в зв'язку з незаконним позбавленням волі колишнього військовослужбовця Збройних Сил України.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві та засобах масової інформації. За попередніми даними, депутат, використовуючи своє службове становище, незаконно затримав колишнього військовослужбовця, що стало підставою для розслідування з боку правоохоронців.

Громадськість активно обговорює цей інцидент, висловлюючи своє обурення та недовіру до представників влади. Багато хто вважає, що подібні дії є неприпустимими для осіб, які займають високі державні посади. Також звучать заклики до ретельного та неупередженого розслідування, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

На даний момент офіційні особи утримуються від коментарів щодо подробиць справи, посилаючись на таємницю слідства. Водночас деякі правозахисники та активісти наголошують на необхідності забезпечення прозорості процесу, аби уникнути маніпуляцій та неправомірного тиску на учасників розслідування.

Цей випадок став ще одним випробуванням для української правової системи та суспільства в цілому, підкресливши важливість дотримання законності та прав людини. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе правосуддя діяти об'єктивно та незалежно в цій резонансній справі.

20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

Під час обшуків у Тищенка знайшли чимало готівки у доларах та євро (див. фото)

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Того ж дня у мережу потрапило відео, де видно бійку між охоронцями нардепа і цивільною особою – ним виявився колишній військовий підрозділу Kraken

Партія “Слуга народу” розглядає можливість складання мандату нардепом Тищенком після скандалу у Дніпрі.

Після завершення війни та відкриття кордонів Україна може зіткнутися з новим етапом еміграції, який значно відрізнятиметься від масового відтоку громадян у 2022 році. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова наголошує, що цього разу структура міграції буде іншою. Якщо раніше значна частина емігрантів виїжджала вимушено через загрозу життю, то нова хвиля буде більш обдуманою та стратегічною.

За прогнозами фахівців, основну групу потенційних емігрантів становитимуть жінки та сім’ї з дітьми, які раніше вже покидали країну, і тепер вирішуватимуть, чи залишитися в безпечному середовищі закордоном, чи повернутися в Україну для відновлення побуту та бізнесу. Водночас зросте частка тих, хто виїжджатиме з економічних причин, шукаючи стабільну роботу, освіту або нові перспективи для професійного розвитку.

А от чоловіки можуть поїхати вже після скасування обмежень на виїзд. Лібанова пояснює це дуже прагматично: якщо дружина й діти за два-три роки в Європі встигли влаштуватися — є робота, житло, садок або школа, друзі, зрозумілі правила — а в самого чоловіка в Україні немає до чого повертатися (зруйноване житло, втрачена робота, відсутність сталого доходу), то логіка «я приєднуюся до сім’ї» стає сильною. Тобто ризик другої хвилі міграції після війни стосується насамперед чоловіків призовного віку, які зараз фізично не можуть виїхати, але захочуть возз’єднатися з родиною одразу після відкриття кордонів.

Це напряму б’є по демографії й ринку праці. Інститут демографії вже давно попереджає: Україні й так бракуватиме робочих рук після війни, а додатковий від’їзд працездатних чоловіків ускладнить відновлення інфраструктури й економіки.

Паралельно, за межами України, зростає політичний тиск довкола теми українських біженців, особливо чоловіків. У багатьох країнах ЄС суспільне ставлення до українців поступово стало жорсткішим у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення: допомога більше не сприймається як «безумовний обов’язок», а тема «хай повертаються і воюють» дедалі частіше використовується популістами. Це особливо помітно в Польщі.

Колишній прем’єр Польщі Лешек Міллер публічно заявив, що «є одна зброя, якою Польща може допомогти Україні» — повернути в Україну українських чоловіків призовного віку, які залишилися в ЄС, і навіть допустити, що польські правоохоронці могли б затримувати таких українців і передавати їх назад. Він стверджує, що «дивно бачити, як мільйони молодих чоловіків не воюють за свою країну». Ці слова вже викликали різку реакцію, зокрема з боку української сторони, яка називає таку риторику провокаційною.

Тобто маємо дві зустрічні тенденції:– усередині України після перемоги може статися цілком раціональний від’їзд частини чоловіків до сімей у ЄС;– у самій Європі дедалі голосніше лунають політичні заклики, що ці чоловіки «мають повернутися воювати», а не залишатися за кордоном.

І це вже не лише емоції, а фактор безпеки й відновлення країни. Бо якщо після війни одночасно відкриваються кордони й частина працездатних чоловіків виїжджає, Україні буде складніше відбудовувати міста, де житло зруйноване, а робочих рук не вистачає. Саме це Лібанова називає ризиком другої міграційної хвилі.