Підтримка Заходу у продажі українських підприємств: шлях до ефективного розвитку

Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав договір з приватним підприємством «Будівельна фірма «Промтекс» на ремонт будинку за адресою вул. Бучми, 28/64. Вартість проєкту складає 138,3 млн грн, і фінансування здійснюється за рахунок програми Ukraine Facility. Завершення робіт планується до кінця 2026 року, що свідчить про великі масштаби реконструкції, необхідної для відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок російських обстрілів.

Зазначений будинок дійсно зазнав серйозних пошкоджень через агресію російських військ, і потребує значних відновлювальних робіт. Однак, варто зазначити, що кошторис робіт і вартість матеріалів викликають певні питання. Згідно з документацією, ціни на будівельні матеріали, такі як теплоізоляційні плити, значно завищені. Якщо вартість одного квадратного метра теплоізоляційних плит, зазначених у проєкті, складає 1 224 грн, то в харківських магазинах їхня ціна стартує від 474 грн. Це розбіжність у цінах ставить під сумнів обґрунтованість визначених витрат на матеріали та необхідність детальнішої перевірки.

Фірма «Промтекс» – давній фаворит міськради. Вона вже отримала понад 3,4 млрд грн державних замовлень, здебільшого від цього ж департаменту. Конкуренція в тендері виглядала радше імітацією: дорожчу пропозицію подало ТОВ «Автомагістраль-Захід», а вимоги до підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт взагалі не ставилися.

Таким чином, під виглядом відновлення зруйнованого житла на Салтівці з бюджету та донорських коштів викачуються десятки мільйонів. Вартість ремонту однієї багатоповерхівки фактично дорівнює вартості сотні нових квартир. Для громади Харкова це означає не відбудову, а черговий приклад цинічного бізнесу на руїнах міста.

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.