Адвокат Роберт Амстердам презентує звіт про атаки на УПЦ: докази нападів на церкви та духовенство

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.

Місцеві адміністрації активно звітують про майже повну готовність до опалювального сезону, однак реальність виявляється набагато складнішою. Частина мешканців Києва ризикує залишитися без тепла через низку юридичних, технічних і наслідкових обставин, що виникли в результаті воєнних дій та недоліків інфраструктури. Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, вказує на кілька основних чинників, що можуть спричинити проблеми з підключенням до централізованого опалення.

Одним із головних ризиків є колективні договори на теплопостачання. В будинках, де теплопостачання здійснюється через керуючу компанію або ЖЕК на умовах колективного договору, можуть виникнути складнощі при підключенні до теплових мереж. Такий тип договору часто передбачає, що всі мешканці багатоквартирного будинку повинні погодитися на умови обслуговування, а це може стати серйозною перешкодою для отримання послуг через технічні або юридичні труднощі.

Другою причиною є технічні проблеми: аварійні труби, пошкоджені теплові пункти або неможливість приєднання до ТЕЦ ускладнюють або унеможливлюють подачу тепла. Як приклад експерт наводить випадок 2020 року, коли кілька будинків у Дарницькому районі не були підключені через технічні обмеження приєднання.

Третя група ризиків пов’язана з пошкодженнями від обстрілів. Нові житлові комплекси з власними котельнями можуть залишитися без тепла, якщо не відновлено базову інфраструктуру — двері, вікна, внутрішні приміщення чи системи, необхідні для безпечної експлуатації. У такій ситуації мешканцям радять змінювати управителя, укладати нові договори або звертатися до державних програм відновлення, зокрема «єВідновлення».

Окремо Попенко наголошує на важливості вчасної повірки теплових лічильників. Хоча прострочена повірка сама по собі не є причиною відсутності опалення, у такому разі нарахування може здійснюватися за середнім тарифом, що значно підвищить платіжку.

Щоб мінімізувати ризики, експерт радить мешканцям: • укладати індивідуальні договори з теплопостачальником;• стежити за технічним станом будинку та оперативно реагувати на аварії;• вчасно проходити повірку лічильників;• у разі пошкоджень звертатися по державну допомогу на відновлення або змінювати управителя і шукати можливості для укладення нового договору.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у причетності до корупційного правопорушення. За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), під час моніторингу діяльності підприємства було виявлено суттєві порушення під час закупівлі технічної солі для посипання доріг у 2023 році.

Виявилося, що сіль, яку придбали для забезпечення безпеки дорожнього руху взимку, була куплена у приватної компанії за значно завищеною ціною. Це спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету, які могли бути використані на інші потреби громади. За результатами розслідування, посадові особи КП ймовірно порушили законодавство, що призвело до недоцільних витрат бюджетних коштів. Справа отримала широкий резонанс у суспільстві, оскільки такі дії підривають довіру до органів місцевого самоврядування та ставлять під сумнів ефективність використання коштів громади.

Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.

Українські аграрії зіткнуться з надзвичайною складністю перед настанням посівної через очікуване підвищення акцизу на паливо. За аналізом консалтингової компанії "Нафторинок" Олександра Сіренка, нафтові мережі вже почали піднімати ціни на пальне, зростаючи на 0,50 грн/л для бензину А-95 та на 0,30-0,50 грн/л для дизпалива. Такі різкі коливання створюють серйозні виклики для аграрного сектору, який вже має недостатньо коштів для фінансування посівної, а також відчуває дефіцит робочої сили через масову мобілізацію.

Підвищення цін на пальне не є випадковим явищем. Воно спричинене різними факторами, починаючи від проблем з блокадою поляками українського кордону, що змушує постачальників об’їжджати польську ділянку кордону через Словаччину або Румунію, до геополітичних ударів ЗС РФ по складах і місцях зберігання паливно-мастильних матеріалів.

У світлі цих подій, тим, хто має можливість, рекомендується вже зараз запасатися пальним на майбутнє, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств та взагалі економіку країни.

Українські фермери стикаються з серйозними викликами через очікуване підвищення цін на паливо, що може призвести до значного збільшення витрат на сільськогосподарські операції. Це може негативно позначитися на фінансовій стабільності господарств та загальній економічній ситуації в країні. Одним із можливих рішень для фермерів є попереднє запасання палива, щоб забезпечити безперебійну роботу аграрних господарств у майбутньому. Водночас, влада має розглянути можливість впровадження заходів для зменшення впливу підвищення цін на паливо на сільськогосподарський сектор та загальну економіку країни.