Адвокат УПЦ Роберт Амстердам: Розкриття доказів нападів на церкви та священиків

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.