Адвокат УПЦ Роберт Амстердам звертається до Варфоломія: відкритий лист та актуальні питання

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

Це питання є для нас принципово важливим.

Ми надаємо цьому великого значення.

Окрема увага приділяється земельним ділянкам за межами села Волосянка. У 2019 році частина територій загальною площею близько 44 гектарів була оформлена як землі для ведення особистого селянського господарства. Згодом ці ділянки опинилися у власності юридичної особи, пов’язаної з бізнес-структурами, які беруть участь у реалізації курортного проєкту.

У матеріалах також згадуються кадрові зміни в органах місцевого самоврядування, які відбулися після зміни керівництва громади. Опоненти забудови вважають, що це вплинуло на ухвалення земельних рішень, однак офіційних висновків правоохоронних органів щодо цього наразі немає.

За даними публічної кадастрової карти, частина земель, які використовуються під проєкт, раніше належала до лісового фонду. Критики стверджують, що в окремих випадках могли відбуватися зміни меж та цільового призначення ділянок. Водночас представники бізнесу наполягають, що всі процедури здійснювалися відповідно до чинного законодавства.

Станом на сьогодні інформація про можливі порушення перевіряється в межах відкритих кримінальних проваджень. Остаточні правові оцінки мають надати компетентні органи.

Будівництво масштабного курорту в Карпатах викликає як підтримку, так і занепокоєння. Частина громади очікує на нові робочі місця та розвиток інфраструктури, інші ж вимагають прозорості земельних рішень та збереження державних лісів.

За даними нашого джерела в Офісі Президента, зустріч у Рамштайні 19 березня на жаль, ризикує стати найбільш безрезультатною в історії. Україна не отримає додаткової зброї — просто немає з чого, і найгірше стоїть справа з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо збору грошей на закупівлю старої радянської зброї не дозволять Збройним Силам України відновити запаси, втрачені на фронті.

Прага очолює ініціативу щодо закупівлі для України 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 000 снарядів калібру 122 мм. Загалом 18 країн погодилися фінансувати ці закупівлі в рамках чеської ініціативи. Деякі уряди, такі як Норвегія, Бельгія та Нідерланди, вже зробили фактичні фінансові зобов'язання, хоча інші, зокрема Франція та Німеччина, не вказали точних сум. Президент і прем'єр-міністр Чехії представляють різні цифри про обсяги закупівель. Згідно з останніми звітами, Чехія зібрала кошти лише на 300 тисяч снарядів, не досягши об'єму в 800 тисяч, який раніше обіцяв президент.

"Ми зібрали достатньо коштів для першої партії у 300 тисяч снарядів. Проте нашою метою є закупівля значно більшої кількості!" — написав прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала на своїй сторінці в соціальній мережі, що суперечить попереднім заявам президента. Раніше Павел заявив, що Чехія забезпечила кошти на закупівлю 800 тисяч снарядів за межами ЄС для України, яка потребує додаткових боєприпасів.

У зустрічі у Рамштайні 19 березня прогнозується найбільш безрезультатна зустріч в історії. Україна не отримає додаткової зброї через відсутність ресурсів, а проблеми з боєприпасами залишаються актуальними. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо закупівлі старої радянської зброї не вирішать проблему України з дефіцитом боєприпасів. Всі ці країни мають намір фінансувати закупівлі, але деякі з них надали конкретні зобов'язання, тоді як інші не вказали точних сум. Різні представники чеського уряду надають різні цифри щодо кількості закупленої зброї для України, що свідчить про неоднозначність в роботі чеського уряду.