Агентство оборонних закупівель переплатило 215 млн грн на дронах компанії з парфумерним бізнесом

Перенесення виробництва системи Patriot до України виявляється реальною можливістю, що стає головним акцентом в українській оборонній стратегії. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова під час своєї участі у національному телемарафоні. За словами Маркарової, це завдання є відзначеним президентом та міністром оборони, і наразі переговори з цієї нагоди вже активно ведуться. "Ми вже на шляху серйозної роботи, яка розпочалася з моменту останнього візиту президента до США, та продовжується на зустрічах українських та американських компаній", — підкреслила вона.

Окрім того, посол додала, що у рамках обговорень розглядається як виробництво окремих компонентів системи, так і можливість створення готової продукції на території України. Хоча чіткі терміни поки що не визначені, проте Маркарова запевнила, що процес активно набирає обертів. "Ми впевнені, що це можливо. Вже багато компаній розпочали співпрацю з українськими підприємствами та ініціювали спільні проекти. Ми плануємо активно продовжувати роботу в цьому напрямку, включаючи й такі важливі і складні проекти, як Patriot", — зазначила вона.

Також варто відзначити, що Україна має можливість придбати системи Patriot в країн, які вже мають їх у своєму арсеналі, але не бажають передавати їх Україні. Раніше було повідомлено про активні переговори з союзниками стосовно отримання двох батарей системи протиповітряної оборони Patriot та однієї SAMP/T. Крім того, Україна розглядає можливість придбання ста вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі, проте найбільше надії покладає на швидке домовлення щодо постачання ще семи додаткових батарей Patriot.

У висновку можна зазначити, що перенесення виробництва системи Patriot до України є важливим кроком у розвитку оборонної сфери країни. Підтримка цієї ініціативи з боку посла України в США свідчить про серйозний підхід української влади до зміцнення оборонної потенції та підвищення військово-технічного рівня. Активні переговори та співпраця з американськими компаніями вказують на готовність обидвох сторін до плідної співпраці в цьому напрямку. Такий крок не лише зміцнить оборонні можливості України, але й сприятиме розвитку вітчизняної військово-промислової сфери та підвищить стійкість країни у геополітичних умовах сучасного світу.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Згідно з даними на червень 2024 року, країна посідає 93 місце зі 108 вимірюваних, з середньою швидкістю в 21,24 Мбіт/с. Це на 2,5 раза нижче за світовий середній показник, що відзначається недостатньою ефективністю інтернет-інфраструктури на мобільних мережах в Україні.

Найшвидший мобільний інтернет у світі зафіксовано в Катарі – 334,63 Мб/с, а найповільніший – на Кубі, з показником 4,02 Мб/с.

Ситуація зі стаціонарним інтернетом краща: Україна посідає 70 місце серед 159 країн зі швидкістю 80,2 Мб/с. Тут лідером є Сінгапур (285,02 Мб/с), найгірший показник знову у Куби (2,8 Мб/с).

І так, упевнені, всім дуже важливо дізнатися, як йдуть справи з інтернетом в окупантів. У РФ обидва показники вищі, але плюс-мінус схожі з нашим: 86 місце з 25,6 Мб/с мобільного інтернету і 60 місце з 87 Мб/с стаціонарного.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила швидкістю набору голосів – 25 тисяч лише за 3 дні. Ініціатори пропонують важливий механізм реінтеграції: надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися із Збройних Сил України після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді Президента вже 4,5 місяці, нагадуючи про важливість обговорення даної теми в суспільстві. Порівняно з минулим періодом, коли мобілізація чиновників не викликала такого загального інтересу, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про активну громадянську позицію населення.

У висновку слід зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери зібрала значну кількість голосів українського суспільства за дуже короткий період – лише за три дні. Ідея пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових має широку підтримку серед громадян. Порівняно з попередніми ініціативами, які часто потребували тривалого часу для збору необхідної кількості голосів, ця петиція є вкрай актуальною та отримує швидку реакцію громадськості. Варто відзначити збільшення уваги до питань мобілізації в державному секторі та важливість розгляду цих петицій на рівні влади, що свідчить про зростання громадянської активності в Україні.

Згідно з новими відомостями, які стали відомі через ЗМІ, українське Міністерство оборони укладало контракти на постачання військової техніки з чеською оборонною компанією AKM Group-CZ, яка, зауважимо, має сумнівну репутацію. Відповідні угоди передбачали постачання снайперських гвинтівок та набоїв для Збройних сил України протягом усього 2023 року. Однак лише через рік «Агентство оборонних закупівель» провело комплексний аналіз діяльності зазначеної компанії та дійшло невтішних висновків щодо її надійності та відповідності стандартам безпеки.

1) Компанія не має репутації, що хоч скількись заслуговує на довіру, і змінила вид своєї діяльності на військову тільки у 2023 році.

2) Статутний капітал компанії становить лише 82 тис. євро, чого явно недостатньо для проведення фінансових операцій в особливо великих обсягах. Водночас чеські правоохоронні органи вже відкрили розслідування щодо AKM Group-CZ, а через підозрілий характер транзакцій заарештували 38,8 млн доларів, перераховані компанії з України.

3) AKM Group-CZ нібито має зв’язки з чеською LOM PRAHA s.p., яка своєю чергою співпрацює з компаніями оборонного комплексу РФ і перебувають під економічними санкціями США.

4) Бенефіціарним власником і фінансовим директором компанії є такий собі Анатолій Паланійчук, який має громадянство України та Румунії і раніше працював на керівних посадах структурних підрозділів Податкової міліції України.

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.