Працівники ДБР та СБУ повідомили про підозру колишньому керівнику регіональної філії «Львівська залізниця» через зловживання службовим становищем, що завдало державі збитків на понад 31 млн грн. Про це ДБР повідомило 11 вересня. За даними слідства, посадовець умисно проігнорував вказівки керівництва АТ «Укрзалізниця» та дозволив приватній юридичній особі використовувати на коліях загальної мережі власні локомотиви, всупереч […]Аграрний сектор Росії стикається з серйозними проблемами, які виникають через поєднання різних кризових факторів. Зменшення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, труднощі з експортом зерна та переорієнтація постачання пального на потреби армії вже негативно позначаються на проведенні жнив. За даними української розвідки, ситуація стає дедалі більш критичною, і фермери в Росії все частіше опиняються на межі збитковості.
Зокрема, Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) повідомляє, що в момент, коли багато сільськогосподарських підприємств вже зазнають фінансових труднощів, російська влада вирішила скоротити програми пільгового кредитування для аграріїв. Незважаючи на очікування Кремля щодо високого врожаю, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки, зіштовхнулися зі зменшенням обсягів фінансування.
За інформацією СЗР, багато російських господарств працюють на межі рентабельності або навіть зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для збору врожаю, оскільки аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів. Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального, який вже становить близько 20% від загальної потреби на внутрішньому ринку. Якщо раніше труднощі з паливом стосувалися переважно високооктанового бензину, то зараз питання стосується і пального, яке необхідне для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.
Серед причин дефіциту називаються пошкодження нафтопереробних заводів, що призвело до скорочення виробництв. Внаслідок цього уряд Росії запровадив тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня, хоча є ймовірність, що це обмеження можуть продовжити через зростаючі потреби внутрішнього ринку.
Найскладніша ситуація спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї, а також у Ростовській області, Краснодарському краї, Поволжі та Ставропіллі. Найбільше від нестачі пального страждають невеликі господарства, які не можуть забезпечити значні запаси.
Крім того, російські аграрії стикаються з труднощами при експорті зерна. Логістичні маршрути через Азовське море, які раніше використовувались для транспортування значної частини зернового експорту, стали менш доступними, що призвело до корекції прогнозів на 20% вниз. Світові ціни на зернові культури також впали: за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, а ячмінь — на 6,5%. У порівнянні з минулим роком середня вартість зерна знизилася на 12,6%, що свідчить про те, що навіть при успішному зборі врожаю, доходи аграріїв будуть нижчими від очікуваних.
Російська влада намагається частково вирішити проблеми з експортом, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт, однак СЗР зазначає, що ця схема не здатна швидко компенсувати морські маршрути і лише підвищує витрати.
Спроби знайти дизельне пальне за кордоном також не принесли бажаних результатів. Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. В результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує сиру нафту до Індії, але не може закупити в достатній кількості готове пальне.
Одним із пріоритетів у забезпеченні пального є потреби російської армії, яка вже споживає на 3-5% більше пального, ніж планувалося. Це призводить до того, що аграрний сектор отримує лише залишкові обсяги пального, що ускладнює проведення польових робіт.
Ситуація на російському ринку пального, за оцінками української розвідки, продовжує загострюватися. Останні удари українських сил по російських нафтопереробних заводах відчутно знизили потужності галузі, що вже негативно вплинуло на економіку країни. Голова Центрального банку Росії визнав, що паливна криза спричинила зростання вартості товарів і послуг, а Володимир Путін навіть змушений був публічно прокоментувати цю проблему, хоча й назвав її "некритичною".
