П’ятниця, 18 Вересня, 2026

Міжнародні спостерігачі вказали на ймовірні порушення у справі “Роттердам+”

Важливі новини

Блогерка Алхім шантажує нафтового магната Костянтина Валеуліна

Українська блогерка Алхім несподівано втрутилася у гучну схему на паливному ринку, заявивши, що може дати інтервʼю про свої стосунки з бізнесменом Костянтином Валеуліним. Але лише за умови, що журналісти запропонують їй більшу суму, ніж сам “Костік”. Це не просто особиста драма. Ім’я Валеуліна давно фігурує у масштабних тіньових схемах із виробництва й реалізації бодяжного пального. […]

День Сил безпілотних систем: нове свято в українській армії

В Україні було затверджено нове державне військове свято, яке...

Найкумедніші наукові відкриття року отримали Шнобелівську премію

Щорічна Шнобелівська премія 2025 року визначила найсумнівніші та водночас найдивовижніші наукові дослідження. Церемонія нагородження відбулася цього тижня у Бостонському університеті в США, а результати оприлюднив науково-гумористичний журнал Annals of Improbable Research. Переможці премії цьогоріч вражають нестандартними підходами та гумором: Команда японських науковців показала, що м’ясні корови, пофарбовані смужками під зебру, приваблюють менше мух; Дослідники перевіряли, […]

Ситуація з кором на Прикарпатті: зростання випадків серед дітей та дії медиків

В Івано-Франківській області у 2026 році спостерігається значний ріст...

Майнові декларації Костянтина Бровченка: занижені оцінки, вибіркові активи та непрозорі зобов’язання

Декларації депутата Київської міської ради від фракції «Єдність», заступника голови комісії з питань власності та регуляторної політики Костянтина Бровченка викликають низку запитань щодо повноти та достовірності відображених у них даних. Аналіз оприлюднених документів свідчить про сталі підходи до заниження вартості майна, непослідовне декларування активів і формальне трактування фінансових зобов’язань, на що звертають увагу журналісти та експерти з антикорупційної тематики.

У декларації за 2020 рік депутат задекларував значні суми готівкових коштів — 13,5 мільйона гривень власних заощаджень, близько 5 тисяч гривень на банківських рахунках, а також понад 59 тисяч гривень готівкою, що належать його дружині. Така структура заощаджень виглядає нетипово, з огляду на мінімальні залишки на рахунках і переважання готівки, що традиційно ускладнює перевірку походження коштів.

У 2021 році депутат задекларував 14 земельних ділянок, проте ділянка площею 2,9197 га вартістю 109 тис. грн не була відображена. Того ж року дружина придбала квартиру в центрі Києва площею 84,1 кв. м за 2,7 млн грн і разом із чоловіком земельну ділянку площею 21,9125 га за 1,3 млн грн, яка в декларації відсутня.

Також із декларації зникли відомості про 12 компаній, бенефіціаром яких раніше був Бровченко, включаючи ТОВ «Київський БКК», «СФ Юкрейн Пропертіз» та «Київхліб Агро», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо шахрайства з коштами банку «Альянс».

Поворотна фінансова допомога у розмірі 500 тис. грн у декларації відображена як дохід, хоча за законом вона є фінансовим зобов’язанням.

У декларації за 2022 рік більшість земельних ділянок зникли, частина продана, частина передана до статутного капіталу ТОВ «Аппель», але відображена у декларації лише частково.

У 2023 році Бровченко почав використовувати нормативну оцінку землі замість фактичної вартості. Так, сім ділянок із реальною вартістю понад 2 млн грн задекларовані як 723 тис. грн. Дружина депутата придбала нерухомість у Бучанському районі, квартиру в центрі Києва за 3,1 млн грн та автомобіль ZEEKR 001 вартістю 2,2 млн грн, але ці активи в декларації не зазначені.

За підсумками 2023 року при доходах сім’ї понад 1 млн грн грошові активи скоротилися з 14,8 млн грн до 8,94 млн грн. При цьому придбано нерухомість, автомобілі та земельні ділянки, внесено 900 тис. грн до статутного капіталу, що створює розрив у щонайменше 1,75 млн грн. Квартира за 3,1 млн грн підлягає оплаті до 25 жовтня 2025 року, але відповідне фінансове зобов’язання не відображене.

Сукупність цих фактів свідчить про системне неправдиве декларування, заниження вартості активів і приховування зобов’язань, через що декларації Костянтина Бровченка мають формальний характер і не відображають реальний майновий стан депутата та його сім’ї.

Міжнародна моніторингова місія IAC ISHR повідомила про можливі процесуальні порушення, що виникли під час слухання справи “Роттердам+” в Вищому антикорупційному суді. За спостереженнями експертів, обставини, зафіксовані під час одного з засідань, можуть вказувати на ризики порушення прав на захист та принципу рівності сторін, що закріплені статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

У звіті місії, що був опублікований після судового засідання 17 липня, зазначається, що як судді, так і захисники неодноразово зверталися до прокурора з проханнями про уточнення конкретних обставин обвинувальної позиції, підтверджених документально. Крім того, прокурора питали про значення окремих доказів та їхній зв'язок з обвинуваченням.

Експерти IAC ISHR відмітили, що аналогічні ситуації виникали під час попередніх засідань, які відбулися 25, 29 травня, 2, 3 червня і 15 липня. Вони вважають, що повторюваність таких випадків може свідчити про системні проблеми в ході судового процесу.

Згідно з висновками звіту, необхідність постійного уточнення обвинувачення під час слухання справи може негативно впливати на право обвинувачених на ефективний захист. Спостерігачі підкреслили, що особа може реалізувати своє право на захист лише тоді, коли точно розуміє, на яких фактах ґрунтуються обвинувачення та якими доказами вони підтверджуються.

Місія також нагадала, що право на детальну інформацію про обвинувачення передбачене підпунктом "а" пункту 3 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Відповідно до загальновизнаних принципів кримінального процесу, саме обвинувачення повинно довести провину особи поза розумним сумнівом.

У звіті згадується практика Європейського суду з прав людини, яка вказує на те, що будь-які обґрунтовані сумніви щодо доказової бази не можуть трактуватися на шкоду обвинуваченому. Принцип in dubio pro reo передбачає, що сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого.

В результаті аналізу судового засідання міжнародні експерти виявили, що постійна необхідність звертатися до прокурора за роз'ясненнями може обмежувати можливості захисту ефективно спростовувати обвинувачення. У зв'язку з цим місія рекомендувала продовжити міжнародний моніторинг цього процесу.

IAC ISHR підтвердили, що їхня діяльність направлена на підтримку дотримання права на справедливий судовий розгляд, а також на впровадження сучасних міжнародних стандартів судочинства і незалежного спостереження за важливими судовими справами.

Справу “Роттердам+” вважають однією з найтриваліших антикорупційних справ в Україні, розслідування якої триває з березня 2017 року. За цей період прокуратура вже п'ять разів закривала кримінальне провадження через відсутність складу злочину, але кожного разу розслідування поновлювалося. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, але в грудні Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, після чого розгляд справи продовжився. Раніше юристи також звертали увагу на процесуальні аспекти цього провадження та висловлювали сумніви щодо деяких моментів організації розслідування.

Останні новини