Ахметов будує проросійську партію на чолі з Арестовичем

Недачі чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу наступного сезону матимуть відбиток на кількості представників команди на майбутніх змаганнях. Згідно з оновленою політикою, вже з наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох спортсменів на перегонах. Результати сезону Кубку світу підтверджують, що збірна України зайняла лише 11-е місце в загальному заліку Кубка націй. Це виходить за межі топ-10, що означає зменшення ліцензованої кількості учасників команди. Раніше Україна надсилала на старт п'ятьох біатлоністів, але через несприятливі результати доведеться скоротити їхню кількість. Також варто відзначити, що збірна Норвегії виявилася переможцем Кубка націй і великим відривом випередила інших учасників. Таким чином, команда України відповідно до рейтингу змагань залишається за межами топ-10, що є втратою порівняно з минулими сезонами.

У висновках можна зазначити наступне:

• Недостатні результати чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу вплинули на кількість спортсменів, яких Україна матиме можливість вислати на майбутні етапи змагань.

• Згідно з новими правилами, наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох представників на перегонах, натомість п'яти.

• Збірна України зайняла 11-е місце в загальному заліку Кубка націй, що виходить за межі топ-10. Це призведе до скорочення кількості учасників команди.

• Варто відзначити перемогу збірної Норвегії, яка значно випередила інших учасників Кубка націй.

• Українська збірна залишається поза топ-10 у рейтингу Кубка націй, що стало втратою у порівнянні з попередніми сезонами.

Ці висновки вказують на потребу у поліпшенні результатів української збірної з біатлону та на вплив цих результатів на її склад на майбутніх змаганнях.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.