Ахметов фінансує конгресменку від демократичної партії

Розслідування фокусується на обставинах приватизації нафтопроводу "Самара-Західний напрямок", який є стратегічно важливим об'єктом енергетичної інфраструктури України. Слідчі органи вивчають можливі порушення законодавства під час процесу приватизації.

Цей нафтопровід був предметом юридичних і політичних суперечок після розпаду СРСР, і тепер, як стверджує СБУ, Медведчук діяв у координації з вищим політичним керівництвом України та Росії.

Йдеться про кримінальну справу щодо приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015 році.

СБУ заявляє, що Медведчук діяв «у чіткій координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та Росії».

За матеріалами слідства, у 2014-2015 роках Апеляційний і Вищий господарський суди винесли рішення про право України на володіння трубопроводом, який після розпаду СРСР залишився у власності Росії.

Однак за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося скасувати це рішення через Рівненський господарський суд і оформити продаж нафтопродуктопроводу швейцарській компанії, яка фактично контролюється учасниками схеми.

Крім Медведчука підозри отримали чотири топменеджери «Прикарпатзахідтрансу». Повне коло осіб, у якому може опинитися й експрезидент України, причетних до цієї незаконної оборудки, наразі встановлюється.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Бердянська міська військова адміністрація повідомила, що ввечері 29 листопада жителі мікрорайонів 8 Березня, Колонія, Східний проспект та інших чули сильний вибух. Після цього у частині районів зникла електроенергія.

“Деякі містяни бачили пожежу поблизу трансформаторної підстанції,” — йдеться у повідомленні.

Окрім відключення електроенергії, у місті спостерігаються перебої з інтернет-зв’язком. Зокрема, оператор “Поінт” заявив про аварію на магістральній лінії та тимчасове переключення на резервний канал зв’язку.

Бердянськ, що знаходиться під російською окупацією, неодноразово ставав місцем вибухів і пошкоджень критичної інфраструктури. Це створює додаткові труднощі для місцевих жителів, які вже відчувають на собі наслідки окупації.

З 1 липня 2024 року в Україні набули чинності нові законодавчі норми щодо реалізації тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Ці зміни є частиною комплексної стратегії держави, спрямованої на покращення громадського здоров'я та зменшення поширеності куріння серед населення.

Ця ініціатива спрямована на зменшення споживання тютюнових виробів серед населення, особливо серед молоді, яка найбільше схильна до вживання ароматизованих тютюнових продуктів.

Які саме зміни набули чинності та що вони означають, пояснили у Центрі громадянського представництва “Життя”.

Ці зміни набули чинності згідно із Законом України №1978-XI, який був прийнятий 11 липня 2023 року. З цього дня на прилавках не повинно бути ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідин до них, а також упаковок без належного маркування. Закон дозволив реалізувати залишки продукції, випущені до набрання чинності новими правилами, протягом року, і цей термін вже завершився.

Відтепер на кожній пачці сигарет повинні бути оновлені медичні попередження, які займають 65% площі найбільшої сторони упаковки. Вони містять зображення хвороб, спричинених курінням, та текст, який застерігає про шкоду куріння. Також на пачках розміщено QR-код, що веде на сервіс Центру громадського здоров’я “Я кидаю курити!”, де можна отримати допомогу в припиненні куріння.

Нові правила маркування набули чинності з 11 січня 2024 року, згідно з Наказом №747 МОЗ України. Створено три групи наборів медичних попереджень, кожна з яких включає 14 зображень. Ці набори будуть оновлюватися щороку, щоб забезпечити регулярну зміну графічних попереджень.

Заборона на продаж ароматизованих сигарет та рідин для електронних сигарет також передбачає заборону на деякі добавки, які могли вводити споживачів в оману щодо наслідків вживання цих виробів, а також вимоги до складу рідин та звітності виробників і дистриб’юторів.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, станом на грудень 2023 року 24,5% українців щодня споживають тютюнові та нікотинові вироби. Серед них 36% чоловіків і 15% жінок. Хоча серед чоловіків спостерігається тенденція до зниження, кількість жінок-курців подвоїлася за останні сім років. Курять також 30% молодих людей віком 18-29 років.

У ВООЗ повідомили, що 38% споживачів сигарет для нагрівання та 50% користувачів електронних сигарет зазначають приємний смак та аромат як основну причину їх вживання. Заборона ароматизаторів покликана захистити дітей та молодь від приваблення до цієї продукції.

Також графічні попередження на упаковках мають значний вплив: у 2017 році 92% споживачів тютюну в Україні звернули увагу на ці попередження, а 54% замислилися про припинення куріння.

Україна також зобов’язалася слідувати директивам Європейського Союзу щодо заборони ароматизованих сигарет для нагрівання, що підтверджується законопроєктом №9227.