П’ятниця, 3 Липня, 2026

Прогноз ЄБРР для української економіки: зниження зростання в 2025 році через війська, але позитивні очікування на 2026 рік

Важливі новини

Ексчиновник сільради отримав 2,5 роки тюрми за обіцянки “відмазати” від армії

Колишнього заступника голови Фонтанської сільради на Одещині Петра Щирбу засудили до 2,5 років ув’язнення за зловживання впливом при наданні незаконної допомоги в ухиленні від мобілізації. Відповідне рішення ухвалив Комінтернівський райсуд, передає 368.media. Щирбу затримали у 2024 році після передачі йому 800 доларів хабаря. До цього він уже встиг отримати ще 4000 доларів у рамках тієї […]

Чому українці стали менше донатити на армію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Україна відмовилася від створення фонду для США на 500 мільярдів доларів

Україна вирішила відмовитися від вимоги Сполучених Штатів створити фонд у розмірі 500 мільярдів доларів, який мав стати частиною угоди про надання Вашингтону частки у володінні корисними копалинами України. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на неназваного українського чиновника, знайомого з ходом переговорів. Згідно з інформацією, цей фонд мав стати механізмом компенсації США за допомогу, яку […]

The post Україна відмовилася від створення фонду для США на 500 мільярдів доларів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Незвичні професії в Україні: комбустіолог — лікар, що рятує після опіків

В Україні налічується понад 9 тисяч професій, серед яких можна знайти справжні «родзинки», про існування яких часто не здогадуються навіть багато людей. Однією з таких маловідомих, але надзвичайно важливих спеціальностей є комбустіолог. Цей лікар займається лікуванням тяжких опіків та їх наслідків, зокрема рубців і шрамів, що утворюються після пошкодження шкіри високими температурами, хімічними речовинами чи електричними ударами.

Комбустіологія, як окрема галузь медицини, в Україні отримала офіційний статус ще у 1995 році. Це дуже специфічна та складна професія, що потребує високої кваліфікації та глибоких знань у галузі хірургії, дерматології та психології. Лікарі цієї спеціальності не тільки надають першу допомогу при тяжких опіках, але й займаються реабілітацією пацієнтів після опікових травм, що включає пластичні операції, лікування рубців та подолання психологічних наслідків травм.

Сюрвейєр — незалежний експерт, який інспектує та оцінює вантажі транспортних засобів, особливо у сфері міжнародної торгівлі. Здебільшого потрібна технічна або інженерна освіта.

Гільйоширник у поліграфічному виробництві — фахівець, який наносить складні орнаменти з хвилястих фігурних ліній (гільйоші) на документи та гроші. Для роботи потрібна освіта у сфері видавництва та поліграфії.

Оператор на емшерах — контролює процес бродіння осаду та очищення води на відстійниках підприємств. Достатньо базової середньої освіти, проте фахівець грає ключову роль у водоочисних процесах.

Шламівник — обслуговує шламбасейни, резервуари з частинками гірської породи, що утворюються під час буріння. Здебільшого потрібна професійно-технічна освіта.

У Службі зайнятості наголошують: навіть найрідкісніші професії мають велике значення для економіки країни, адже забезпечують стабільне функціонування промисловості, медицини та інших галузей.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Останні новини