Ахметов: в пошуках політичних геніїв

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Насправді, ми зараз маємо проблеми з точними цифрами, адже Держстат не працює так, як працював раніше. До повномасштабного вторгнення жінки заробляли на 18,6% менше, ніж чоловіки. Зараз склалася така ситуація, що роботодавці наймають жінок на високі та відповідальні посади через високий рівень ризику мобілізації чоловіків. Не завжди компанії мають можливість забронювати чоловіків, тому жінки, завдяки цій ситуації та готовності брати на себе відповідальність, долучаються до професій, і відповідно їхні зарплати зростають”, – сказала Бережна.

Вона зауважила, що під час війни багато жінок стали підприємцями, вони створюють робочі місця, і тому серед нових бізнесів 59% відкрили жінки.

“Потрібно розуміти, що коли ми говоримо про вирівнювання заробітної плати між чоловіками та жінками, також враховують заробітну плату військових, а це значна сума. Але якщо ми будемо відокремлювати такі моменти, то так, ми бачимо стрімке зростання зарплат у жінок”, – розповіла заступниця міністра економіки.

За її словами, жінки також почали займати керівні посади і в “чоловічих професіях”, де вищі заробітні плати.

“Скоро Міністерство економіки запустить грантову програму для навчання жінок на стереотипно “чоловічі професії”: водійка тролейбуса, спеціаліст із налаштування сонячних панелей та операторка дрона”, – додала Бережна.

В умовах воєнного стану жінки частіше обирають нетипові для себе професії. За даними Державної служби зайнятості, зросла кількість жінок, які навчаються на верстатників, машиністів та електромонтерів.

В Україні спостерігається значне збільшення попиту на іноземних працівників. Як зазначив співзасновник HRD-club Дмитро Дегтяр, місцеві компанії все активніше запрошують трудових мігрантів для вирішення кадрових проблем у різних галузях економіки. Однією з головних причин цього є відчутний дефіцит робочої сили, який спостерігається в певних секторах, зокрема, на виробництві, транспорті та у сфері обслуговування. Іноземці зазвичай працевлаштовуються на посади різноробочих, водіїв, зварювальників, а також у логістиці, що є особливо актуальним для розвитку інфраструктури та постачання товарів.

Збільшення кількості іноземних робітників також відповідає на попит у таких галузях, як сільське господарство, будівництво та IT-сектор. Працівники з таких країн, як Індія, Пакистан, Молдова, а також з деяких країн Африки, займають низку ключових посад, що дозволяє українським компаніям забезпечити безперебійний процес виробництва та надання послуг.

«Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є», — зазначив Дегтяр, підкресливши, що бізнес починає адаптуватися до нових реалій ринку праці.

Водночас процес офіційного оформлення іноземних працівників залишається складним і тривалим. У середньому отримання всіх необхідних дозволів займає близько шести місяців, що створює додаткові труднощі для компаній, які потребують швидкого заповнення вакансій.

Експерт також нагадує, що навіть після відкриття кордонів не всі трудові мігранти готові їхати в Україну — частину з них стримують питання безпеки та нестабільна економічна ситуація. Водночас європейські країни намагаються утримати українських біженців, пропонуючи їм вигідні умови проживання та роботи.