Акторка Тишкевич викрила скандальні подробиці про зрадницю Байрак

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Незважаючи на декларовану відкритість і прозорість оборонних закупівель, система постачання продуктів харчування для Збройних сил України фактично сформувала замкнений механізм розподілу багатомільярдних контрактів між вузьким колом компаній. Центральну роль у цій схемі відіграє Державний оператор тилу (ДОТ), на який покладено відповідальність за організацію закупівель продовольства для потреб армії.

Аналіз даних системи Prozorro та матеріалів судових реєстрів за 2024–2025 роки свідчить про повторюваний сценарій. Формально ДОТ оголошує відкриті тендери, у яких перемогу здобувають реальні виробники або постачальники, зокрема компанії на кшталт ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». На цьому етапі процес виглядає конкурентним і таким, що відповідає законодавчим вимогам.

«Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

Кривонос наголосив на важливості реалістичної оцінки можливостей нової техніки, застерігаючи від надмірних очікувань. Він підкреслив, що жоден окремий вид озброєння не може бути панацеєю і закликав до комплексного підходу у військовій стратегії.

Він нагадує, що проти будь-яких західних поставок “росіяни досить швидко знаходили певну протидію”.

“Росіяни ефективно, цілеспрямовано працювали в напрямку опрацювання відповідей. Винахід тактики протидії цим літакам, активне використання нових комплексів РЕБ – на жаль, Росія у сфері РЕБ найкраща у світі вже тривалий час. Ситуація (після прибуття F-16 – Ред.) стане значно кращою, але не подумайте, що ми вже до початку вересня дійдемо до Севастополя”, – сказав Кривонос.

Він засумнівався в тому, що Україна зможе обслужити велику кількість таких літаків (Зеленський позавчора говорив, що їх потрібно щонайменше 128). За його словами, на кожен літак потрібно мінімум два пілоти, а краще 3-4.

“Тепер рахуйте, 120 помножимо на два, 240 пілотів. Добре якщо англійською мовою. І це з урахуванням того, що ми зазнали досить серйозних втрат у пілотах за останні два роки війни”, – каже екс-генерал. Крім того, за його словами, “нам потрібні авіаційні інженери і техніки, які будуть обслуговувати величезну кількість цих літаків”.

На його думку, також “усі українські дороги, всі автостради мають бути підготовлені за системою, як це, наприклад, існує в тій же Швеції, де всі дороги підготовлені. Шведські автошляхи – це суцільний шведський аеродром. І досить складно виявити, потрапити, тому що на кожній ділянці в 50 км є майданчики для очікування, майданчики для приземлення”.

Він закликав “зробити українські дороги як аеродром”.