Вівторок, 2 Червня, 2026

Трансформація Миколи Греченюка: від сільського депутата до короля тендерів та батька принцеси Беатриси з Закарпаття

Важливі новини

Київський районний суд Одеси закрив кримінальне провадження проти Сергія Лепетинського через закінчення строку давності

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.

Заборона експорту необробленої деревини та дров: новий крок на підтримку економіки та екології

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Скандальний екс-чиновник оборони уникає відповідальності за мільярдну крадіжку

Відомо, що ВАКС випустив екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до схеми, пов'язаної з масштабними фінансовими порушеннями під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Ця справа, що набула гучності в суспільстві, здивувала багатьох тим, що суд привів Лієва під особисте зобов'язання, замість тримання під вартою, як було відомо раніше.

Адвокат Назар Кульчицький, коментуючи це рішення, зазначив, що суд розглядав справу без присутності прокурора, що викликає питання щодо об'єктивності процесу. Не менш важливою стала інформація, що Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли надати достатніх доказів для підтримки обвинувачення щодо Лієва.

Суддя Ярослав Шкодін відзначив, що відсутність достатніх доказів з боку прокуратури створює серйозні сумніви у вині екс-чиновника, запитуючи, як саме суд має вирішити питання, якщо навіть прокуратура не бачить складу злочину.

Ці події викликали хвилю обурення в громадськості, особливо враховуючи той факт, що Лієва вже раніше було взято під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, проте пізніше його випустили під особисте зобов'язання. Нині ж, після скасування рішення про особисте зобов'язання та закінчення терміну тримання під вартою, Лієв залишився без запобіжного заходу, що викликає серйозні питання стосовно системи правосуддя та її ефективності.

ВАКС, розглянувши клопотання щодо зміни запобіжного заходу, вирішив залишити це питання без розгляду за згодою обвинувачення, що подальшим чином може вплинути на хід подальшого судового процесу.

Вищезгадана стаття відображає складну ситуацію навколо екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрювали у великомасштабних фінансових порушеннях під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішення суду щодо зміни запобіжного заходу здивувало багатьох, особливо враховуючи відсутність прокурора під час розгляду справи. Нагальною стала проблема недостатньої кількості доказів, які змогли б підтвердити обвинувачення щодо Лієва з боку НАБУ та САП. Ця ситуація підкреслює необхідність покращення системи правосуддя та боротьби з корупцією в Україні.

Родич скандального львівського експрокурора Ільницького утруднював діяльність ТЦК: його затримали

У неділю, 16 травня, на пункті пропуску «Шегині» вчинили затримання 33-річного підприємця на ім'я Тарас Ільницький, брат відомого львівського екс-прокурора, 31-річного Ростислава Ільницького. За попередньою інформацією, бізнесмена підозрюють у перешкоджанні роботі Збройних сил України. Виявлено, що Ільницький ігнорував розпорядження Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відмовляючись вручати повістки своїм працівникам.

Личаківський районний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 121 тис. грн. Зазначимо, що брат затриманого Ростислав Ільницький наразі перебуває у розшуку. Досудове розслідування розкриває, що протягом кількох місяців Тарас Ільницький, який очолював ТОВ «МКС Бетон», активно заважав роботі Сихівського ТЦК.

Підприємець не виконав розпорядження ТЦК щодо повісток для одинадцяти працівників, а також відмовився надати повний список військовозобов'язаних працівників свого підприємства. Навіть після повторних вимог ТЦК в листопаді 2023 року Ільницький не співпрацював із службою.

Під час розслідування виявлено, що дев'ять військовозобов'язаних продовжували працювати на підприємстві, не зважаючи на оголошені відпустки, а представники ТЦК видали повістки 44 працівникам, які відмовилися приймати.

У свою чергу, Тарас Ільницький вказав, що заборону на отримання повісток від ТЦК наклав на нього його брат Ростислав Ільницький.

Директора компанії інформували про підозру ще 21 листопада 2023 року, а вже 30 листопада його розшукували міжнародно, оскільки він перебував за кордоном. Відповідно до матеріалів справи, Держбюро розслідувань провело три обшуки на території підприємства та вилучило документи. Згідно з аналізом порталу YouControl, «МКС Бетон» працює з 2010 року та спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. З початку грудня 2023 року посаду директорки компанії займає Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

Суддя Личаківського районного суду Сергій Яворський вирішив застосувати до Тараса Ільницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю сплатити заставу у розмірі 121 тис. гривень. Ухвалу можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Зазначимо, що Тарас Ільницький підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (згідно з частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підприємцеві загрожує до восьми років позбавлення волі.

У результаті розгляду вищезгаданої статті виходить, що Тарас Ільницький, директор компанії "МКС Бетон", підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Він отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 121 тис. гривень. Дане рішення можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Підприємець став обвинуваченим після проведення трьох обшуків на території свого підприємства, під час яких були вилучені документи. Варто відзначити, що компанія "МКС Бетон" діє з 2010 року і спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. На даний момент керівництво компанії здійснює Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

У випадку визнання вини Тарасу Ільницькому може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Через журналістське розслідування Кличко відсторонив свого заступника Володимира Прокопіва

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Минулого тижня в розслідуванні Bihus.Info зазначалося, що родичі Володимира Прокопіва, заступника мера Києва, придбали численні об’єкти нерухомості за час його роботи в Київраді та КМДА. Придбання включають квартири, офіси та комерційні приміщення в престижних районах столиці.

Учора, 21 жовтня, Bihus.Info випустив другу частину розслідування, у якій вказується, що двоє друзів заступника голови КМДА Володимира Прокопіва через приватні компанії отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту.

Зокрема, у розслідуванні вказується, що Олександр Поштарюк – земляк Прокопіва з Івано-Франківська, багато років працював у компаніях дружини та тестя політика найманим співробітником. Водночас, допомагав родині Прокопіва з нерухомістю та авто. В 2016 році він продав політику MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC за ціною, вдвічі дешевше ринкової. За кілька років, у 2018, допоміг Прокопіву стати власником маєтку на 600 кв.м. в котеджному містечку “Коник”. Його Поштарюк нібито побудував за власні кошти, хоча за даними журналістів, співмірних доходів не мав.

Як вказано у розслідуванні, добудований, але ще не відремонтований маєток Поштарюк віддав Прокопіву, політик же навзамін віддав другу свій старий, у 5 разів менший будинок на околиці Києва, з невеликою доплатою. Поки маєток завершували, Прокопів жив у сусідньому будинку, який також викупив Поштарюк. Офіційно – Прокопів його орендував, але навіть за оренду довго не платив.

Ще один друг Прокопіва – Андрій Стеценко. З 2018 року його дружина працює в Київраді, а саме в Секретаріаті, який раніше очолював Прокопів. Стеценки, як і Прокопіви з Поштарюком, із Івано-Франківська, переїхавши до Києва, вони багато років винаймали квартиру у фірми тестя Прокопіва. А свій ФОП Стеценко зареєстрував і досі тримає в квартирі Поштарюка, повідомляється у розслідуванні.

За даними розслідування, Стеценко допоміг Прокопівим отримати у власність елітну нерухомість за копійки. Спершу він інвестував від свого імені в будівництво ЖК Signature, за нез’ясованих обставин придбавши квартиру по ціні в чотири рази нижче ринкової, а потім за цю ж ціну продав права на квартиру фірмі дружини Прокопіва. Наразі ЖК Signature – найдорожчий ЖК Києва.

У країні британській принцеса Беатріс – дитина князя, другого сина покійної великої королеви Єлизавети II. Вона знайома з величними балами та світськими раутами, розташована в замку, оточена усіма привілеями королівської сім’ї. У світі незалежності та замків є своя Беатріса, донька Миколи Греченюка, колишнього депутата від села Підвиноградів на Закарпатті. Хоча її батько має селянські корені, але Беатриса не знає браку розкошів, прикрас та розваг. Зазвичай вона насолоджується курортами світового рівня та має власні замки, які прикрашають закарпатські простори.

Беатриса Миколаївна Греченюк – дівчина, яка може похвалитися не тільки багатством, але і статусом світської особи. Її батько, Микола Греченюк, здобуває перемоги в тендерах, які стосуються ремонту та догляду за дорогами у Виноградівському районі Закарпатської області. Саме він є власником ФОПу та завойовує першість у державних конкурсах. Завдяки своєму бізнесу та депутатській діяльності в сільській раді, Греченюк має можливість надавати свої послуги та розкривати потенціал розвитку свого села.

Саме село Підвиноградів, де проживає родина Греченюків, є відоме своїми особливостями та багатством. Воно розташоване поруч з угорським та румунським кордонами, зібравши навколо себе неймовірний ансамбль розкоші та смаку. Журналісти “Української правди” зняли сюжет про найбагатше ромське поселення Закарпаття, яке вразило світ своєю розкішшю та архітектурними перлинами. Серед них – будівлі з мармуровими колонами, золотими воротами та вежами, що створюють неповторну атмосферу розкішного життя.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові принаймні чотири земельні ділянки. Це було реалізацією їхнього права на безоплатне землеволодіння, що гарантоване кожному громадянину згідно з Конституцією. Сільська рада прийняла рішення виділити ділянки на ім’я Беатриси Миколаївни Греченюк (дочка), Михайла Васильовича Греченюка (брат), Михайла Михайловича Крайнера (за даними ЗМІ, водія Греченюка) та Маріанни Олександрівни Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси стосовно виділення цих земель тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Власність Беатриси Миколаївни складається з трьох ділянок та власного маєтку. Крім ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ “Лігаспецбуд”, якому вдається участь у тендерах. За даними “Прозоро”, ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 млн гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не дуже великими порівняно з іншими “тендерними воротилами”, але це не заважає Беатрисі Греченюк жити в розкоші. Вона розміщує у своєму Instagram фотографії з Hermes, автомобілями Porsche та відпочинком у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірських курортах, а також прикрасами від найдорожчих брендів світу.

На її сторінці також з’являються фотографії з подругами, серед яких сестра опального військового Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Навіть ненависть між родинами Петьовків та Балогів не заважає їм керувати рідним краєм з величністю. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття “Паланок”. Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як “справжня принцеса”. У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер’єрів і показує свій власний будинок, дизайн якого, за її словами, вона сама створила. Іншим бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де пропонуються розкішні страви та вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який займається автобізнесом і у 2022 році невдало балотувався в Мукачевому від партії “Рідне Закарпаття”. У червні того ж року, коли Росія вторглася на територію України, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати його синові дозвіл на виїзд за кордон на 3 місяці. Підтримано це прохання було заявкою, що Андрій Петьовка є волонтером від Благодійного фонду “Наша паляниця”. У списку осіб, для кого був зроблений запит на виїзд, також фігурував і Микола Греченюк, сват Петьовки. Щодо цього факту національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте після запевнень, що як син, так і сват повернулися до України після волонтерської місії, НАЗК припинило переслідування щодо них.

У липні 2022 року, коли діяли згадані вище дозволи на виїзд, Беатриса Греченюк народила доньку, тому можна припустити, що у цей час батько і чоловік просили дозвіл на виїзд не для волонтерства, а для покупки подарунків на родинне свято. Однак насправді, в розкішну подорож, як свідчать фотографії з Instagram, Беатриса Греченюк вирушила у вересні 2023 року, разом із своєю дочкою, а можливо, і чоловіком, у Італію. І це не просто відпочинок в готелі, а проживання у справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота і інших дорогоцінностей.

Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж доньки колишнього сільського депутата та дружини сина народного депутата, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це варто розглянути, можливо, чи не фінансується все це благополуччя за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область. Адже саме Закарпаття є лідером серед областей України з постачання незадекларованих товарів.

У висновку, зазначена стаття розкриває складний механізм взаємодії влади, бізнесу та суспільства на прикладі конкретних осіб і подій. Вона вказує на можливі порушення законодавства та етичних норм з боку політичних діячів та їхніх родичів, а також на можливу зловживання владою для особистих цілей. Крім того, стаття ставить під сумнів легітимність джерел доходів окремих осіб та висуває гіпотезу про зв’язок їхнього благополуччя з можливою контрабандою та іншими нелегальними діями. Таким чином, текст спонукає до подальшого дослідження та відкритого обговорення проблеми корупції та недодержання закону в українському суспільстві.

Останні новини