Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Наразі відомо, що у першій партії Україні передадуть шість винищувачів Mirage. За словами міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню, передачу очікують у першому кварталі 2025 року, хоча вона може затягнутися до кінця березня. Однак президент України Володимир Зеленський після розмови з Емманюелем Макроном заявив, що процес передачі може бути пришвидшено.

Нагадаємо, французький президент висловив готовність посилити українську протиповітряну оборону та надати комплексну оборонну допомогу. Це рішення важливе для України, яка продовжує захищатися від постійних атак російської авіації та ракетного терору.

Втім, як зауважує Defence Express, практика показує, що у таких масштабних процесах строки частіше зміщуються “вправо”, ніж “вліво”. Утім, навіть найоптимістичніші прогнози свідчать, що літаки Mirage стануть важливим елементом посилення Повітряних сил ЗСУ у 2025 році.

Mirage — це сучасні винищувачі, здатні виконувати широкий спектр бойових завдань, включаючи знищення повітряних і наземних цілей. Їхнє постачання дозволить не лише зміцнити обороноздатність України, але й сприятиме гармонізації Повітряних сил із натовськими стандартами.

Постачання шести винищувачів — це лише початок. Після першої партії Франція може передати й інші літаки, залежно від ситуації на фронті та готовності української сторони до їхньої інтеграції в існуючу систему оборони. Тим часом Україна активно навчає своїх пілотів і технічний персонал, щоб забезпечити максимальну ефективність використання нової техніки.

Передача Mirage — це не лише військова допомога, але й політичний сигнал про солідарність Франції з Україною. На тлі триваючої агресії з боку Росії така підтримка сприяє зміцненню міжнародної коаліції навколо України та підтверджує готовність західних партнерів допомагати Києву на шляху до перемоги.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

В ніч проти 22 червня українська енергетична інфраструктура знову стала мішенню для російських ударів. Внаслідок атак постраждали двоє працівників енергетичної сфери, а також було пошкоджено важливе обладнання. За даними Міністерства енергетики України, удари були спрямовані на об’єкти розподілу електроенергії, розташовані на заході та півдні країни.

Ці атаки на енергетичну інфраструктуру спричиняють серйозні проблеми для забезпечення стабільного електропостачання в регіонах, які й без того стикаються з труднощами через воєнний конфлікт. Пошкодження об'єктів розподілу електрики ускладнює не лише побутове життя населення, але й роботу підприємств та критичної інфраструктури, що залежить від стабільного енергопостачання.

Українська енергетична система протягом останніх місяців знаходиться під постійним тиском через атаки, спрямовані на виведення з ладу ключових об'єктів. Міністерство енергетики та відповідні служби працюють над відновленням пошкоджених ліній та обладнання, аби якнайшвидше відновити нормальне електропостачання. Фахівці роблять усе можливе для забезпечення стабільності енергетичної системи та мінімізації негативних наслідків для населення.

Ці удари також ставлять під загрозу безпеку працівників енергетичної галузі, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свої обов’язки для відновлення пошкодженої інфраструктури. Постраждалим енергетикам надається необхідна медична допомога, і вони отримують підтримку від держави та своїх колег.

Незважаючи на ці виклики, Україна залишається рішуче налаштованою на захист та відновлення своєї енергетичної незалежності. Українці демонструють неабияку стійкість та згуртованість у боротьбі з агресією, продовжуючи працювати над зміцненням своїх позицій на енергетичному фронті.

Під час російського обстрілу відключалася повітряна лінія електропередачі на сході України, що призвело до зниження навантаження на генеруючому об’єкті.

“Після восьми масованих атак на енергосистему, які ворог завдає з березня, ситуація в енергетиці залишається складною”, – зазначають у Міністерстві енергетики.

Наслідки атаки уточнюють, триває їх ліквідація. Проте, як повідомляють у міністерстві, збільшення обсягів обмежень електропостачання наразі не планується, планові відключення будуть за розкладом – з 16:00 до 24:00.

Водночас в “Укренерго” уточнили, що постраждалі енергетики працювали на об’єкті у Запоріжжі, а пошкодження обладнання сталися у Запорізькій та Львівській областях. Там також повідомили про атаку на об’єкт газової галузі в західній області.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про удар і пожежу на об’єкті критичної інфраструктури, яку гасили до 8 ранку.

“Пожежу вдалося загасити. Залучали 67 вогнеборців та 12 одиниць спецтехніки”, – повідомив Козицький. Про масштаби руйнувань повідомлять згодом.

У Івано-Франківську, за даними місцевої ДСНС, удар прийшовся по території цивільного навчального закладу, утворилася вирва 20 кв.м з осередком загоряння, яке було ліквідовано.

“Один із навчальних корпусів частково зруйнований, інші зазнали ушкоджень”, – повідомили у ДСНС Прикарпаття.

Мер міста Руслан Марцинків повідомив, що через удар пошкоджено вікна у житлових будинках та дитячому садочку.

ДСНС також повідомляють про пожежі як наслідок нічної атаки на Волині.

“Сьогодні вночі під час ворожого обстрілу на Волині трапилось 2 пожежі — горіла господарська будівля та житловий будинок у Луцькому районі”, – йдеться у повідомленні.

Під час попередніх атак росіяни знищили або пошкодили до 9 ГВт генерації, що становить близько половини від пікових зимових навантажень, заявив президент Зеленський.

Найбільше постраждали теплові та гідроелектростанції, які дозволяли балансувати енергосистему під час піків і спадів попиту. За різними оцінками, з системи вибили 80-90% теплової генерації.

Попередній удар по енергетиці росіяни завдали в ніч на 20 червня.

За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 22 червня росіяни атакували ракетами повітряного, морського та наземного базування, а також БПЛА.

Загалом під час цієї атаки було використано 16 ракет різних типів та 13 шахедів.

Українська ППО збила 7 ракет Х-101/Х-555, 4 “Калібри” та один “Іскандер”, а також усі 13 шахедів.

За інформацією голови Львівської ОВА Максима Козицького, у західному секторі ППО збили 7 із 10 російських ракет.