Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

Ключові елементи військового обліку:

Він каже, що країни ЄС хочуть залишити у себе тільки тих українців, які працевлаштовані.

«Щодо українців, які не працюють за кордоном, вони (влада європейських країн – Ред.) шукають спосіб, як їх змусити повернутися в Україну. Це факт. Так чи інакше ця частина українців повернеться, тому що соціальні виплати і підтримка за кордоном зникнуть. Це факт», – заявив президент на прес-конференції в Закарпатті.

За його даними, у Німеччині 1,1 млн українських біженців, з яких щонайменше 300 тисяч не працюють і «навіть не намагаються».

Після ретельного аналізу ситуації на фронті, військові підрозділи Збройних сил України прийняли рішення про відступ з села Ласточкине під Авдіївкою, щоб уникнути перекриття важливих логістичних маршрутів та зберегти життя та бойовий потенціал свого особового складу. Про це повідомив військовослужбовець 24-го Окремого батальйону спеціального призначення "Айдар" під псевдонімом "Осман" у своєму повідомленні в соціальній мережі Telegram.

Зазначено, що ситуація у селі не була настільки критичною, як на його флангах, де противник мав контроль над територією. Нагадаємо, що раніше було оголошено про відступ українських військ з міста Авдіївка 17 лютого з метою уникнення оточення, після чого вони перейшли на нові оборонні позиції. Цю інформацію підтвердив головнокомандувач Олександр Сирський, який пояснив, що таке рішення було прийнято з метою збереження життя та здоров’я військових.

Пізніше було повідомлено, що третя окрема штурмова бригада перемістилася на околиці Авдіївки до підготовлених позицій і вирівняла фронтову лінію. У цей період українські військові продовжують вести активні бойові дії, знищуючи понад 1500 ворожих бойовиків. Однак російські війська не припиняють наступ і продовжують атакувати позиції Збройних сил України.

У підсумку, рішення військового керівництва про відступ підрозділів Збройних сил України з села Ласточкине під Авдіївкою свідчить про гнучкість та обачливість у діях української армії у складних бойових умовах. Це рішення, хоч і важке, прийнято для збереження життя та ефективного використання ресурсів військових у майбутніх бойових діях. Водночас, переміщення військових на нові оборонні позиції та підготовка до оборони свідчить про готовність української армії відстоювати територіальну цілісність та протистояти ворожим атакам. У таких складних обставинах важливо зберігати гнучкість у військовому плануванні та реагувати на зміну обстановки з метою захисту національних інтересів та безпеки громадян.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.