Середа, 7 Жовтня, 2026

Жито зникає, хліб дорожчає: чому в Україні може не стати справжнього чорного хліба

Важливі новини

БЕБ взялося за телеграм-гігантів: масштабні перевірки найбільших каналів країни

Бюро економічної безпеки України розпочало комплексні перевірки діяльності власників і адміністраторів найбільших телеграм-каналів, які за останні роки перетворилися на впливові інформаційні платформи з мільйонною аудиторією. За даними з відкритих джерел та результатами аналітичних розслідувань, правоохоронці підозрюють окремі ресурси у системній несплаті податків, а також у можливій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

У центрі уваги БЕБ опинилися такі телеграм-канали, як «Інсайдер UA», «Україна Сейчас», «Україна Online», «Реальна війна» та «Times of Ukraine». Сукупна аудиторія цих майданчиків налічує кілька мільйонів підписників, що фактично зробило їх повноцінними медіаімперіями з потужним впливом на громадську думку. За обсягами рекламних надходжень і темпами зростання вони вже давно конкурують з традиційними онлайн-ЗМІ.

Водночас фінансова діяльність цих телеграм-каналів упродовж років залишалася поза податковим обліком. Рекламні доходи, плата за розміщення матеріалів і так звані «інформаційні послуги» не декларувалися, а офіційні суб’єкти господарювання, через які б здійснювалася діяльність, відсутні.

У мережі було оприлюднено інформацію про ймовірних осіб, яких пов’язують із контролем та управлінням цими телеграм-ресурсами. Серед них фігурують Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук, Андрій Сахаров, В’ячеслав Мішалов та Вадим Климовець. За наявними даними, саме ці особи можуть бути причетні до організації та монетизації діяльності вказаних пабліків. Офіційних процесуальних статусів щодо них наразі публічно не оголошено.

Окрім податкових порушень, діяльність окремих телеграм-каналів, за оцінками експертів, має ознаки скоординованої інформаційної групи, що спеціалізується на дискредитаційних кампаніях. Йдеться про системне поширення негативних, часто непідтверджених або вигаданих матеріалів щодо політиків, бізнесменів та громадських діячів.

За наявною інформацією, після публікації негативних матеріалів адміністраторам каналів пропонувалося «вирішити питання» за гроші. Вартість видалення компрометуючих дописів або встановлення так званого «блоку на негатив» коливалася від 900 до 2000 доларів США, а в окремих випадках — значно більше.

Фінансові розрахунки, як встановлено в ході аналізу комунікацій і транзакцій, здійснювалися переважно в криптовалюті. Це дозволяло приховувати реальні обсяги доходів і уникати фінансового моніторингу. Слідчі та аналітики ідентифікували низку криптогаманців, через які проходили значні суми коштів.

Зокрема, обіг криптогаманця, пов’язаного з телеграм-каналом «Адвокат Права», перевищив 395 тисяч доларів США. Водночас структури, які пов’язують з Андрієм Сахаровим та телеграм-каналом «Інсайдер UA», за даними розслідувачів, використовували рахунки на криптобіржі Binance, через які пройшли обороти на суму понад 3 мільйони доларів США.

Для ускладнення відстеження коштів застосовувалися одноразові криптогаманці, багаторівневі ланцюги транзакцій і подальша конвертація через обмінники. Надалі ці кошти, за попередніми даними, легалізовувалися через придбання нерухомості, елітних автомобілів та інших дороговартісних активів.

Наразі Бюро економічної безпеки продовжує аналітичну та процесуальну роботу. У правоохоронних органах наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення перевірок, фінансових експертиз і прийняття відповідних процесуальних рішень.

Посадовцю «Київспецтрансу» повідомили про підозру через несанкціоновані звалища

У Києві посадовцю ПрАТ «Київспецтранс» повідомлено про підозру у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до масового утворення незаконних сміттєзвалищ та нанесення збитків державі на суму близько 2,5 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві. За даними поліції, комунальне підприємство протягом тривалого часу вивозило великогабаритне, будівельне та інше […]

Поліція встановила підлітків, які стріляли біля дитячого майданчика в Тернополі

У Тернополі поблизу дитячого майданчика на вулиці Вербицького група підлітків влаштувала стрілянину з невстановленої зброї. Інформація про інцидент 7 серпня з’явилася у місцевих месенджер-каналах. Ювенальна поліція встановила, що постріли здійснював 14-річний місцевий житель. Підліток зізнався, що цілився по бляшанці з пневматичного пістолета. За його словами, зброя належить його однолітку. Правоохоронці провели з хлопцем профілактичну бесіду, […]

Ющенко підкорив TikTok

Віктор Ющенко, колишній президент України, несподівано здобув популярність у соціальній мережі TikTok завдяки своїй участі у відео, яке стало вірусним. Це відео, де Віктор Ющенко виконав одну з центральних ролей, набрало понад 2,3 мільйона переглядів всього за два дні. Його несподіване виявлення в ролі актора стало приємним сюрпризом для його шанувальників, а також привернуло увагу нових аудиторій, які цікавляться курйозами відомих особистостей.

Це відео стало яскравим прикладом того, як відомі особистості можуть змішувати свою публічну імідж з елементами гумору та несподіваності, щоб спілкуватися з аудиторією в новий, неочікуваний спосіб. Для багатьох глядачів цей епізод став справжнім відкриттям, підкреслюючи актуальність та гнучкість використання сучасних медійних платформ для комунікації та взаємодії з громадськістю.

У коротенькому комедійному відео блогер на ім’я Артем негативно відповідає на пропозицію дівчини, яка знаходиться за кадром, скуштувати меду. Відеоролик з’явився у сервісі TikTok 17 червня.

Після цих слів у кадрі з’являється Віктор Ющенко, який, згідно з титрів, виконує роль батька дівчини.

“Козаче, ти шо, з дуба впав”, — каже він й робить жест рукою, нібито дає потиличник.

Після цього усі герої задоволено посміхаються.

Коротеньке жартівливе відео за два дні встигло набрати понад 2,3 млн переглядів, зібрати 213 тис. вподобайок, 72 тис. поширень та майже 2,5 тис. коментарів.

Нагадаємо, влітку 2022 року Віктор Ющенко вирішив передати ЗСУ мед, який збирали на батьківщині Тараса Шевченка у селі Моринці Черкаської області та рідному селі Степана Бандери Старий Угринів Івано-Франківської області.

Виклик та стратегія: Український Командувач у Парламенті розкриває виклики перед ЗСУ та шляхи подолання

Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернувся до народних обранців з нагальною проблемою нестачі особового складу в армії. У своєму виступі перед парламентом він підкреслив, що цей недолік стає критичним для оборонної сили України. Згідно з викладеним ним матеріалом, стратегічне розміщення військ "Хортиця", під його командуванням, стикається з серйозними труднощами через дефіцит в особовому складі, що суттєво скорочує їхні можливості на передовій. Генерал роз’яснив, що зазвичай загони, що мають 8-10 військових, зараз часто обмежуються лише 2-4 бійцями. Це призводить до значного падіння ефективності оборони, особливо враховуючи нові загрози, такі як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він підкреслив, що основне брем’я лягає на механізовані та піхотні підрозділи. За словами командира, з нестачею військовослужбовців у військових частинах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади повинні обороняти набагато меншу територію, ніж передбачено нормативами. Генерал Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та гарантувати ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковника Юрія Содоля, у парламенті на тлі проблеми недостатнього особового складу в армії виявився надзвичайно важливим. Його промова викликала серйозне обурення та вимогу негайних заходів для вирішення цієї кризової ситуації. Необхідно швидко прийняти конкретні заходи, включаючи законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідними кадрами та зміцнити оборонні можливості країни. Розміщення військ "Хортиця" та інших підрозділів під загрозою через дефіцит в особовому складі, що потребує негайного врегулювання. Збройні Сили України мають вирішальне значення для безпеки країни, тому необхідно докласти всіх зусиль для забезпечення їхньої ефективності та бойової готовності.

Українці ризикують залишитися без традиційної краюхи до борщу: житній хліб дорожчає, а вітчизняного жита на ринку майже не залишилося. Попри те, що саме Україна завжди вважалася “житницею Європи”, наразі ми вимушені завозити жито з Польщі, де воно дорожче, а наші фермери з кожним роком сіють його все менше.

За останній рік ціна на жито в Україні зросла більш ніж удвічі — з 6,5 до 14–16 тисяч гривень за тонну. Житнє борошно підскочило до 17–20 тисяч грн/т, а вартість житнього хліба вже збільшилася на 5–10%, і це не межа. Торговельні мережі попереджають: до кінця року ціни можуть зрости ще на 15–20%.

Причина проста — дефіцит. З жовтня 2023 року житнє зерно з українських елеваторів масово вивозили на експорт. У першій половині сезону експортували понад 10 тисяч тонн, тоді як виробництво скоротилося більш ніж удвічі порівняно з довоєнними показниками. Якщо у 2021 році в Україні зібрали понад пів мільйона тонн жита, то торік — лише 218 тисяч тонн.

Ринок зменшився, бо впало і споживання. Через війну, виїзд населення, скорочення внутрішнього попиту виробництво хліба загалом просіло. Але навіть з урахуванням цього внутрішній дефіцит, за оцінками експертів, становить понад 50 тисяч тонн.

На цьому фоні великі хлібозаводи працюють на імпортному борошні — передусім з Польщі. При цьому воно дорожче за українське, а якість та сортність — інші. Це означає, що вже найближчим часом український чорний хліб може змінитися як за смаком, так і за ціною.

Ситуація погіршується й через те, що жито як культура майже втратило привабливість для українських фермерів. Його врожайність удвічі нижча, ніж у пшениці, а попит обмежений — 90% йде на борошно, решта — на корми й спирт. Експорту як такого немає, державної підтримки — теж.

Найбільші площі нині зосереджені на Рівненщині та Волині, тоді як традиційні для жита Житомирщина, Чернігівщина й Київщина різко втратили позиції. Причини — як економічні, так і безпекові.

Аграрії й експерти сходяться в одному: цьогорічний урожай жита також буде мізерним. Виробництво не зростає, імпорт дорожчає, а ціни в магазинах — повзуть угору.

Влада на місцях обмежується інформаційними кампаніями про важливість жита для національних традицій. Проте без економічної підтримки фермерів і державних програм ситуація навряд чи зміниться.

Поки ж українці змушені купувати все дорожчий житній хліб з іноземного зерна або поступово відмовлятися від нього. Часи, коли чорний хліб був повсякденним і доступним — схоже, у минулому. І хоча у світі триває “житній ренесанс”, Україна ризикує втратити ще одну частину своєї харчової ідентичності.

Останні новини