Неділя, 7 Вересня, 2025

Алкомагнат Євген Черняк потрапив під тиск у Росії після замороження конфлікту з Єрмаком

Важливі новини

Громадянська ініціатива: 25 тисяч голосів за мобілізацію працівників бюджетної сфери

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

Українські війська стикаються з проблемами ефективної комунікації на фронті, повідомляє The New York Times

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Ефективна комунікація також стала проблемою для України. Коли підрозділи з різних бригад відправляють на допомогу, щоб заповнити проломи на фронті, може статися збій», – пише NYT.

У виданні наводять слова молодшого сержанта ЗСУ, який керує дронами, – мовляв, коли він використовує тепловізор для того, щоб зафіксувати рух російських солдатів, побачити форму або знаки розрізнення військових він не може, і тому він повинен звернутися до свого керівника, щоб не допустити удару по військах ЗСУ, а тому, зі свого боку, потрібно зв’язатися з командиром іншого батальйону, щоб дізнатися, чи немає на певній локації солдатів ЗСУ. «Необхідний для отримання зворотного зв’язку час – «це не та розкіш, яку військові можуть собі дозволити», – підкреслюють у New York Times.

Через знищення і скорочення тилових служб, в Україні істотно постраждала координація, фортифікація і тилове забезпечення, сильно просіла взаємодія між родами військ. І через це на фронті починають «сипатися» цілі напрямки, а відсутність молодшого командного складу призводить до черепних проблем.

Нові ставки військового збору: хто і скільки платитиме в 2025 році

У 2025 році в Україні вступили в силу зміни до військового збору, який тепер становить 5% замість попередніх 1,5%. Це рішення, яке було прийняте на тлі продовження воєнного стану, спрямоване на покриття витрат на оборону та фінансування Збройних Сил України. Нові ставки будуть діяти до завершення воєнного стану, після чого податок має повернутися до попереднього […]

The post Нові ставки військового збору: хто і скільки платитиме в 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сирський на нараді попереджав Єрмака про потребу перемир’я — джерела

Наші джерела у Генштабі повідомляють про складну ситуацію на фронті для української армії. Військові відзначають виснаження особового складу та обмеженість резервів, що може створювати додаткові ризики для оборони. За словами польових командирів, у нинішній динаміці фронт можливо утримувати ще близько двох-трьох місяців. Далі, на їхню думку, ситуація може суттєво ускладнитися. Водночас, за нашою інформацією, головнокомандувач […]

Нові виклики для української оборони: зростаюча активність російської авіації

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.

Останні новини