Прокуратура викрила 11 шахрайських кол-центрів у Дніпрі

Рішення Верховної Ради викреслити з законопроєкту про мобілізацію положення про "дембель" викликало значне обговорення. За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, такий крок був обумовлений побоюванням, що затвердження відповідного пункту щодо демобілізації військових після 36 місяців може призвести до скорочення допомоги від Заходу. Вона наголосила на тому, що наши партнери на Заході висловлювали занепокоєння стосовно цієї норми та навіть прямо запитували про наміри України у воєнній справі, нагадуючи про надану допомогу. Кравчук зазначила, що хоча ця допомога є недостатньою, очікується позитивне рішення щодо пакета допомоги від США. Проте, виключення пункту про "дембель" відправило б сигнал, ніби Україна готова знімати зі служби значну кількість військових. Це, за словами політика, може створити враження про готовність країни до капітуляції, що викликає питання про доцільність надання допомоги такій країні. Не забуваймо, що початкова версія законопроєкту передбачала демобілізацію після 36 місяців служби, але цей пункт був вилучений перед другим читанням під впливом звернення головкому Сирії.

Висновки щодо згаданої статті можна сформулювати таким чином:

• Викреслення положення про "дембель" з законопроєкту про мобілізацію викликало значну обуреність і обговорення серед політичних коліг та громадськості.

• Причиною цього кроку стала опіка за збереженням допомоги від Заходу, оскільки вважалося, що введення такої норми про демобілізацію може призвести до скорочення міжнародної підтримки.

• Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук підкреслила важливість уважного ставлення до партнерства з країнами Заходу та уникнення сигналів, що можуть спричинити сумніви у готовності України до ведення війни.

• Необхідність збереження допомоги від міжнародних партнерів визначено як ключовий фактор для зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її безпеки в умовах військового конфлікту на сході.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Наша оборона дає тріщини”, – заявив іздінаю високопоставлений український чиновник.

Поки що, за його словами, це “тактичний успіх”, але РФ має намір продовжувати наступ.

Українські чиновники впевнені, що головною метою Путіна на полі бою цього року є захоплення якомога більшої кількості земель. Однак деякі з них налаштовані оптимістично і вважають, що наступ РФ сповільниться в міру наближення до великих міст, де українська оборона надійніша.

Аналітики ж кажуть, що за останній місяць росіянам вдалося захопити “кілька ключових позицій і об’єктів рельєфу, при цьому ситуація для українців на цих напрямках неухильно погіршується”.

Головною причиною називається кадровий дефіцит ЗСУ. Але також Росії вдалося скористатися “непорозумінням з боку українців і невмілою ротацією військ”, особливо в районах Покровська і Торецька.

Тут FT робить перехід на те, що “серед української громадськості зростає підтримка ідеї припинення війни через переговори”, і наводить відповідні опитування.

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.