АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на мільярди: справа набирає обертів

Нещодавні дані компанії OpenAI привернули значну увагу фахівців у галузі технологій і психіатрії. Згідно з оприлюдненою інформацією, серед користувачів ChatGPT спостерігається частка людей із потенційними ознаками психічних розладів, таких як манія, психоз або суїцидальні думки. Аналітика компанії показала, що приблизно 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми психічних розладів, а у 0,15% розмов зафіксовані явні ознаки суїцидальних намірів.

Хоча OpenAI відзначає, що ці випадки є «надзвичайно рідкісними», експерти звертають увагу на реальний масштаб проблеми. Навіть невеликий відсоток серед 800 мільйонів користувачів платформи означає сотні тисяч людей, які потенційно потребують психіатричної або психологічної підтримки. Це створює серйозні виклики не лише для самих користувачів, а й для системи онлайн-платформ, які повинні забезпечувати безпечне та відповідальне спілкування.

Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало внутрішню перевірку після того, як у медіа з’явилася інформація про ймовірну причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування, відомого як операція «Мідас». Пресслужба агентства повідомила, що тимчасова виконувачка обов’язків голови Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин для об’єктивної оцінки ситуації.

Головна мета перевірки — встановлення фактів, підтвердження або спростування інформації, а також оцінка дотримання працівниками АРМА вимог законодавства та внутрішніх стандартів агентства. Перевірка охоплює весь спектр процедур, які регламентують роботу з активами, контроль за доступом до арештованого майна та дотримання правил етики й службових обов’язків. У разі підтвердження будь-яких порушень до співробітників будуть застосовані відповідні дисциплінарні заходи, передбачені законодавством і внутрішніми регламентами.

У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

На кордоні з Румунією митники Чернівецької області зафіксували чергову спробу незаконного вивезення великої суми готівки. Інцидент стався у пункті пропуску «Порубне–Сірет», де 48-річна громадянка України намагалася приховано пронести через кордон 100 тис. доларів, примотаних безпосередньо до тіла. За даними правоохоронців, жінка вирішила перетнути кордон у пішому порядку, сподіваючись, що така схема допоможе уникнути ретельного контролю.

Під час стандартної процедури огляду у прикордонників виникли підозри щодо поведінки пасажирки. Після додаткової перевірки вони виявили, що значна сума валюти була прихована під одягом та закріплена скотчем навколо живота. Зі слів самої порушниці, вона гадала, що щільно притиснуті до тіла пакунки залишаться непоміченими й дозволять їй безперешкодно вийти з України.

За фактом порушення складено протокол за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Якщо провину громадянки доведуть у суді, їй загрожує штраф від 50 до 100% від суми грошей та конфіскація готівки в державний бюджет.

Нагадаємо, за чинним Митним кодексом України дозволено перевозити через кордон готівку до 10 тис. євро або еквівалент у іншій валюті без письмового декларування. Суми понад ліміт підлягають обов’язковому декларуванню на митному пості.