Кадрові роковини на Банковій: Оновлення у РНБО та Офісі Президента – Хто Зазнав Втрат?

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Видання зазначає, що наразі Україна активно займається розробкою власних балістичних ракет, які змогли б наносити удари вглиб території Росії.

«Наступного року або до кінця року ви почуєте, що у нас з’явиться величезна ракетна програма», – цитує WSJ міністра оборони України Рустема Умерова.

Але джерела WSJ розповіли, що ракетна програма України відчуває нестачу в потужностях і фінансуванні, через що ефективність програми буде обмежена, а «Київ, ймовірно, залишиться залежним від Заходу щодо деяких видів зброї на довгі роки вперед».

Експерт у галузі безпеки і безпілотних систем Федеріко Борсарі в коментарі для WSJ зазначив, що на сьогоднішній день у світі є лише кілька країн, включно зі США і Росією, які володіють усіма технологіями і можливостями для виробництва балістичних ракет.

Решта країн, які намагаються здійснювати свої ракетні програми, стикаються з великими труднощами під час пошуку необхідних для цього компонентів.

Заступник міністра стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздіар повідомила виданню, що наразі країна працює над розробкою кількох балістичних ракет.

Радник президента України Володимира Зеленського зі стратегічних питань Олександр Камишин додав, що у країни немає достатньо грошей, щоб швидко наростити виробництво в необхідних обсягах, пише WSJ.

У таких умовах Україна може зробити ставку на виготовлення «гібридів» ракет і дронів.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив журналістам, що українська програма безпілотників великої дальності має більше фінансового сенсу, ніж виготовлення балістичних ракет, враховуючи витрати на них.

Нещодавній пакет допомоги США в розмірі 2,4 мільярда доларів містив у собі фінансування БПЛА дальньої дії і не передбачав кошти для виготовлення балістичних ракет, повідомляє видання з посиланням на джерело, знайоме з цим питанням.

Україна виробляє зброю, яка є чимось середнім між ракетою та безпілотником.

Одним із таких гібридних видів є «Паляниця», яка вперше була використана на захопленій росіянами східній Україні наприкінці серпня. За словами Борсарі, зброя виглядає як невелика крилата ракета, але має менш складну систему наведення і меншу боєголовку. Це, ймовірно, робить її дешевшою і простішою у виготовленні, ніж крилаті та балістичні ракети.

Інший український гібрид дальнього радіусу дії, названий «Січнем», використовує ракетні двигуни для прискорення польоту під час старту.

Олег Кивлюк, після свого звільнення з посади начальника Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), продовжив свою кар'єру в комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс». Однак його нове місце роботи не стало єдиною причиною для обговорень у суспільстві. Згідно з інформацією, наданою детективним бюро Absolution, Кивлюк регулярно приїжджає на роботу на автомобілі Porsche Cayenne 2017 року випуску. Водночас цей автомобіль не фігурує в офіційних деклараціях посадовця.

Як виявилося, в деклараціях Олега Кивлюка зазначені лише два транспортні засоби: електричний Opel Ampera-e 2019 року та вантажівка MAN 2011 року випуску, обидва з яких, за даними розслідування, були придбані в 2025 році. Однак, щодо автомобіля Porsche Cayenne, який він використовує, жодної згадки в деклараціях немає, що викликає занепокоєння в контексті прозорості його фінансової діяльності.

Обслуговування Porsche здійснюється за рахунок громади — ця обставина, за твердженням журналістів, викликає додаткові запитання щодо джерел фінансування та прозорості витрат. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що така машина для нього «не гроші», — цитує джерело видання.

Інші невідповідності: декларації дружини Кивлюка, Богдани (яка є військовослужбовицею обласного ТЦК), містять відомості про інші автомобілі — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa Fe (2016). При цьому у 2023-2024 роках частина автопарку, за даними розслідування, була переписана на родичів: Hyundai продали у 2025 році за понад мільйон гривень брату Олега — Ігорю Кивлюку, а на нього ж оформлена й Mazda, яка раніше належала Богдані. Журналісти звертають увагу, що з 2021 року в деклараціях родина не вказує доходи чоловіка і формально не має задекларованого житла, хоча фактично мешкає у трикімнатній квартирі в новобудові в Луцьку, яку, за матеріалами розслідування, надало Міністерство оборони.

Окрім цього, в матеріалі згадується земельна ділянка у Володимирі, яку Кивлюк отримав від місцевої ради, — на ній, за свідченнями сусідів, збудували маєток, формально врахований як «незавершене будівництво». Також колишньому очільнику ТЦК нібито були надані ділянки поблизу озера Світязь та біля озера Олеандра на Турійщині; одну з них він пізніше продав.

Журналісти звертають увагу й на кадрові зв’язки: разом із Кивлюком до «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався Віктор Зелінський, колишній начальник Луцького об’єднаного ТЦК, який тепер працює радником директора підприємства. За словами авторів розслідування, подібні переходи можуть свідчити про сформовані мережі працевлаштування колишніх військових посадовців у комунальних структурах.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.