П’ятниця, 16 Січня, 2026

Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації”

Важливі новини

Колишньому заступнику міністра енергетики Юрію Шейку призначили домашній арешт у справі про заволодіння великими сумами

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Перевірка укриттів в Україні: кожне восьме на карті не існує

У липні Офіс Омбудсмана запустив масштабний моніторинг стану укриттів по всій Україні. Як пояснив Дмитро Лубінець, головна мета перевірок — перевірити доступність захисних споруд і їхню відповідність базовим вимогам безпеки. У столиці вже провели понад 50 моніторингових візитів у всіх 10 районах. Більшість укриттів обладнані належним чином — мають освітлення, місця для сидіння, питну та […]

Жіночі можливості на ринку праці в 2025 році: ключові сфери розвитку

2025 рік відкриває для жінок нові горизонти у професійному світі, де головними стають фінансова стабільність, гнучкий графік та швидке навчання новим компетенціям. Сучасний ринок праці стимулює розвиток у напрямках, де поєднуються технології, креативність та аналітичне мислення. Серед них виділяють п’ять ключових сфер, які формують тенденції та перспективи.

На першому місці – ІТ та технології. Тут можливості безмежні: розробка програмного забезпечення, тестування, аналітика даних, кібербезпека та UI/UX-дизайн. Важливо, що для старту в цій індустрії не обов’язково мати профільну освіту — достатньо проходження спеціалізованих курсів, онлайн-академій та інтенсивних буткемпів. Зростання цієї галузі продовжує стимулювати попит на молодих спеціалістів, а дистанційна робота дозволяє поєднувати кар’єру з особистим життям.

Медичний сектор і біотехнології демонструють стійкість попиту: телемедицина, генетичні та нейробіологічні дослідження, управління медичними системами поєднують технології з турботою про пацієнта і дають зрозумілу траєкторію кар’єрного зростання. Паралельно зростає «зелена» економіка — від відновлюваної енергетики до еко-консалтингу та управління ресурсами: ці напрями відповідають і на бізнес-запити, і на суспільний запит сталості. П’яту позицію посідає освіта та розвиток особистості — онлайн-викладання, коучинг, авторські тренінги дають гнучкий графік і можливість монетизувати експертизу.

Три тренди формують вибір професії у 2025-му: поширення дистанційної роботи, прискорена інтеграція автоматизації та ШІ, а також чіткіший запит на баланс між роботою й особистим життям. Фахівчиням радять відштовхуватися від власних інтересів, звірятися з попитом на ринку й інвестувати у короткі програми навчання та сертифікації — це дозволяє швидко підтвердити компетенції і залишатися конкурентними без довгих академічних траєкторій. Підсумок очевидний: професії майбутнього потребують не лише технічних навичок, а й емпатії, креативності та гнучкого мислення — якостей, які дедалі частіше визначають успіх у командах і продуктах.

Трагічна ніч на Харківщині: загиблі, десятки поранених та евакуація

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, додавши, що ситуація в регіоні залишається складною.

У самому Харкові, внаслідок обстрілу, пошкоджено магазини, вікна кількох багатоквартирних будинків і поранено 64-річну жінку. На території Чугуївського району, під час повторної атаки, загорілися дві квартири в багатоповерхівці. Постраждали також двоє жителів – 36-річний чоловік і 40-річна жінка. Уламки збитого безпілотника влучили в дах будівлі, пошкодивши вікна і п’ять автомобілів.

У Борівській громаді Ізюмського району уламки від влучання в автомобіль пошкодили місцевий магазин. У Куп’янську російський обстріл пошкодив кілька житлових будинків. Поранення дістали троє чоловіків віком 35, 49 і 61 років.

Найбільших руйнувань зазнали приватні домоволодіння та багатоповерхові будинки. У Куп’янському районі було зруйновано до 40 гаражів, загинули чоловік і жінка. У селі Прудянка Харківського району пошкоджено п’ять приватних будинків та автомобіль, постраждав 60-річний чоловік.

На Куп’янському напрямку за минулу добу відбулося дев’ять бойових зіткнень. Сили оборони України продовжують відбивати атаки ворога в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового. У зв’язку з небезпекою з районів Куп’янського та Борівського напрямків було евакуйовано 53 людини, яких тимчасово розмістять у безпечних регіонах.

Олег Синєгубов зазначив, що допомога постраждалим районам надається оперативно, і тривають роботи з відновлення критичної інфраструктури. Українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту до посилення санкцій проти Росії, яка веде агресивну війну проти мирного населення України.

Російські окупанти незаконно вивезли з Херсонського музею понад 10 тисяч картин

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Херсонський Художній Музей ідентифікував чергову вкрадену російськими окупантами картину. Йдеться про роботу Надії Андрєєвої “З лялькою” із серії робіт “Моя дочка”.

Надія Андрєєва написала кольорову цинкографію у 1981 році. Картина “З лялькою” потрапила на кадр, знятий окупантським каналом у серпні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Він і допоміг ідентифікувати чергову вкрадену роботу,

В музейній колекції були представлені ще дві роботи Андрєєвої з серії “Моя дочка”, можливо, вони також стоять десь поруч на полицях імпровізованого фондосховища, спорудженого в концертній залі кримського музею

Загалом музейникам вдалось ідентифікувати вже 122 твори мистецтва, які викрали військові рф з Херсонського художнього музею у 2022 році. Загальна кількість незаконно вивезеного перевищує 10 тисяч музейних експонатів.

Також повідомляється, що 121 витвір мистецтва перебуває в окупованому Криму, в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.

Щє є одна робота, точне місцезнаходження якої невідомо, але є підтвердження з боку окупантів, що шедевр перебуває в їхніх руках, вказали музейники.

Україна стоїть перед вибором, який визначить її майбутнє: залишитися в пастці ресурсної економіки чи трансформуватися в складну, високорозвинену структуру. Перший варіант – це шлях деградації промисловості, інфраструктури та експорту робочої сили, тоді як другий – це зростання ВВП, інвестиції в освіту, науку, медицину та новий індустріальний ренесанс. Однак, чи вистачить політичної волі для переходу до моделі розвитку, чи знову оберуть простий, але руйнівний шлях? Про це розповів аналітик Олексій Кущ.

Обговорення моделі використання українських ресурсів – це одночасно й обговорення моделі розвитку економіки загалом. Або “економіка ресурсної експлуатації”, або модель економічної трансформації в бік нової, складнішої і розвиненішої структури.

Простими словами, жити за рахунок мізерної сировинної ренти (більшу ніхто не заплатить) або за рахунок додаткової вартості.

У першому випадку, подальший експорт населення в інші, більш розвинені країни. Деградація промислових мегаполісів сходу і центру. Деіндустріалізація і десоціалізація. Деградація інфраструктури, системи освіти, медицини та науки. Низький рівень подушного доходу, ВВП і дефіцит інвестицій в оборону. Проблеми з екологією.

У другому – зростання продуктивності праці, інвестиції в науку, освіту, медицину, інфраструктуру. Створення робочих місць. Нова індустріалізація та урбанізаційний ренесанс. Зростання ВВП і рівня доходів населення, значні витрати на оборону, енергетику, екологію. Попит на висококваліфіковану робочу силу, репатріація населення.

За всієї очевидності переваг другого варіанта, вибір, найімовірніше, буде зроблено на користь першого.

Я даю шанси як 70/30. І знаєте чому?

Причин дві.

Перша – простота. Наші еліти завжди йдуть шляхом, що здається простим. Те, що це потім призводить до складних проблем – інше питання.

Друга причина – рентоорієнтованість.

Рентоорієнтовані політичні еліти завжди обирають рентну, сировинну, корупційну модель економіки, яка дає їм змогу знімати з неї “пасивний дохід”, як із банківського депозиту.

Складна економіка вимагає наявності “девелоперських еліт”, країнового білдингу, “еліт розвитку”, які заробляють частину прибутку, що генерується системою, а не частину ренти.

The post Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини