Україна втрачає частку ринку пшениці в Азії та Африці — її заміщує Росія

У Дніпропетровській області співробітники правоохоронних органів провели обшук і затримали керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, до якого входять Дніпропетровська та Кіровоградська області. Жінку підозрюють у незаконному збагаченні, що стало приводом для відкриття кримінального провадження.

Під час слідчих дій вдома у посадовиці було виявлено значну суму готівки — понад мільйон доларів США. Така знахідка викликала широкий резонанс у суспільстві та серед колег по службі. Слідство наразі з’ясовує джерела походження цих коштів та можливі схеми, які дозволили посадовиці накопичити значні статки, не будучи підприємцем чи особою, яка веде прибуткову діяльність.

Під час обшуків у межах кримінального провадження щодо можливих корупційних дій співробітників екоінспекції правоохоронці виявили у її помешканні 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро готівкою. Жодна з цих сум не була відображена в офіційній декларації посадовиці.

За інформацією Telegram-каналу Середич.info, йдеться про Лілію Чигрикову. Попри скромну декларацію, де зазначено квартиру площею 45 квадратних метрів і автомобіль Nissan Qashqai 2008 року випуску, у домі чиновниці зберігалася готівка на суму, що в десятки разів перевищує її офіційні доходи.

Жінку затримали за підозрою у незаконному збагаченні відповідно до статті 368-5 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна.

Суд обрав Чигриковій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень.

Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють джерела походження вилучених коштів і можливу причетність інших співробітників екоінспекції до корупційних схем.

Національне антикорупційне бюро України розпочало серію кримінальних проваджень, що стосуються ймовірних порушень у процесі будівництва фортифікаційних споруд на території Донеччини. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація в період керівництва Філіпа Проніна. За інформацією, оприлюдненою керівником НАБУ Семеном Кривоносом в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи вже формують перелік посадових осіб, які могли бути залучені до можливих зловживань, серед них і колишній очільник ОВА. Нині Пронін займає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу України, що надає ситуації додаткового суспільного резонансу.

У межах розслідування перевіряються документи, договори та кошториси, що стосуються закупівель матеріалів, планування робіт і фактичного виконання будівництва захисних споруд. Детективи вивчають можливі розбіжності між звітною документацією та реально виконаними роботами, а також аналізують, чи могла мати місце змова між посадовцями та підрядними організаціями для заволодіння бюджетними коштами.

Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Основними цілями диверсій були об’єкти в Україні, Польщі та балтійських країнах. Під час комплексних заходів на Прикарпатті затримано організатора ворожого осередку та його спільника. За інформацією СБУ, зловмисники діяли у складі злочинного угруповання, діяльність якого дистанційно координували кадрові співробітники російської спецслужби.

За даними Офісу генпрокурора, один із підозрюваних, мешканець Івано-Франківська, зв’язався з невстановленим росіянином і за гроші погодився знайти людей для вчинення злочинів. Цей співрозмовник надіслав список об’єктів, які повинні були підпалити українці. Загалом до складу угруповання входили 19 осіб.

Агентурна група вербувала кандидатів на вчинення підпалів цивільних об’єктів, використовуючи особисті зв’язки у кримінальних колах. Для відрядження завербованих підпалювачів за кордон фігуранти готували підроблені документи, зокрема паспорти, водійські права, дипломи про освіту та медичні картки, оформлені на третіх осіб.

Після вчинення підпалів виконавці мали фільмувати загоряння об’єктів на камери власних телефонів та передавати до ФСБ. Відео агресор планував використати для підготовки спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на розхитування суспільно-політичної обстановки в Євросоюзі.

Під час 37 обшуків у помешканнях, автомобілях та гаражних приміщеннях фігурантів вилучили мобільні телефони, флеш-накопичувачі, чорнові записи, підроблені документи, автомат АК, пістолети, банківські картки та великі суми готівки, які використовували на вербування потенційних підпалювачів.

Наразі організатору агентурної групи ФСБ та його спільнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) та ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України.

Для викриття угруповання правоохоронці провели близько 40 обшуків у Києві, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Запорізькій і Полтавській областях.