Середа, 2 Вересня, 2026

Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації”

Важливі новини

Подорожчання пального в Україні: чого чекати в жовтні 2025 року

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

Суд вперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

Унікальне судове рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд, визнавши працівника...

Як розпізнати інфаркт міокарда та врятувати життя

Інфаркт міокарда – небезпечний стан, що виникає через раптове порушення кровопостачання серцевого м’яза. Він може призвести до тяжких наслідків або навіть смерті, якщо вчасно не надати медичну допомогу. Саме тому надзвичайно важливо знати його основні симптоми та алгоритм дій у разі підозри на інфаркт. За даними КМДА, характерними ознаками інфаркту є: різкий біль у грудях; […]

Малина допомагає боротися з діабетом, серцевими хворобами і токсинами

Лікарі радять частіше включати в раціон малину, адже ця ягода залишається корисною і доступною протягом усього року – як у свіжому, так і в замороженому вигляді. Малина містить високу концентрацію вітаміну С, що зміцнює імунітет і захищає організм від сезонних інфекцій. Крім того, у ній небагато природних цукрів, тож ягода може стати легкою та корисною […]

Україна стоїть перед вибором, який визначить її майбутнє: залишитися в пастці ресурсної економіки чи трансформуватися в складну, високорозвинену структуру. Перший варіант – це шлях деградації промисловості, інфраструктури та експорту робочої сили, тоді як другий – це зростання ВВП, інвестиції в освіту, науку, медицину та новий індустріальний ренесанс. Однак, чи вистачить політичної волі для переходу до моделі розвитку, чи знову оберуть простий, але руйнівний шлях? Про це розповів аналітик Олексій Кущ.

Обговорення моделі використання українських ресурсів – це одночасно й обговорення моделі розвитку економіки загалом. Або “економіка ресурсної експлуатації”, або модель економічної трансформації в бік нової, складнішої і розвиненішої структури.

Простими словами, жити за рахунок мізерної сировинної ренти (більшу ніхто не заплатить) або за рахунок додаткової вартості.

У першому випадку, подальший експорт населення в інші, більш розвинені країни. Деградація промислових мегаполісів сходу і центру. Деіндустріалізація і десоціалізація. Деградація інфраструктури, системи освіти, медицини та науки. Низький рівень подушного доходу, ВВП і дефіцит інвестицій в оборону. Проблеми з екологією.

У другому – зростання продуктивності праці, інвестиції в науку, освіту, медицину, інфраструктуру. Створення робочих місць. Нова індустріалізація та урбанізаційний ренесанс. Зростання ВВП і рівня доходів населення, значні витрати на оборону, енергетику, екологію. Попит на висококваліфіковану робочу силу, репатріація населення.

За всієї очевидності переваг другого варіанта, вибір, найімовірніше, буде зроблено на користь першого.

Я даю шанси як 70/30. І знаєте чому?

Причин дві.

Перша – простота. Наші еліти завжди йдуть шляхом, що здається простим. Те, що це потім призводить до складних проблем – інше питання.

Друга причина – рентоорієнтованість.

Рентоорієнтовані політичні еліти завжди обирають рентну, сировинну, корупційну модель економіки, яка дає їм змогу знімати з неї “пасивний дохід”, як із банківського депозиту.

Складна економіка вимагає наявності “девелоперських еліт”, країнового білдингу, “еліт розвитку”, які заробляють частину прибутку, що генерується системою, а не частину ренти.

The post Аналітик Олексій Кущ розповів до чого може призвести “економіка ресурсної експлуатації” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини