П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Подорожчання пального в Україні: чого чекати в жовтні 2025 року

Важливі новини

Суддя ВАКС “вибила” собі півмільйона компенсації через карантин

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.

БЕБ виявило порушення у 160 мільйонів гривень на тендері з ремонту столичного крематорію 

Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки (ТУ БЕБ) в Києві викрили серйозні порушення у тендері на проведення ремонту столичного крематорію. Йдеться про закупівлю на суму 160 млн гривень, яку планувало здійснити одне з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації. Як повідомили в БЕБ, переможцем тендеру стала компанія, яка не мала ані необхідної матеріально-технічної бази, ані […]

2,5 млрд для України: Лондон вимагає від Абрамовича виконати обіцянку

Уряд Великої Британії готовий подати до суду на колишнього власника футбольного клубу “Челсі” Романа Абрамовича, щоб домогтися передачі коштів від продажу клубу на гуманітарні цілі в Україні. Йдеться про 2,5 мільярда фунтів стерлінгів, заморожених після того, як бізнесмен потрапив під санкції через повномасштабну війну Росії проти України. Абрамович продав “Челсі” у 2022 році, однак виручені […]

Уряд Макрона не підтримав ідею постачання американської зброї Україні

Франція відмовилася долучитися до ініціативи, запропонованої колишнім президентом США Дональдом Трампом, яка передбачає закупівлю американської зброї європейськими союзниками з метою подальшої передачі її Україні. Про це повідомляє Politico. Як пояснили французькі посадовці, відмова Франції пов’язана з прагненням розвивати власну оборонно-промислову базу. Президент країни Емманюель Макрон раніше неодноразово наголошував, що європейці мають розбудовувати обороноздатність через внутрішні […]

Високопоставлений дипломат руху “Талібан” відвідав Ростовську область

За інформацією наших джерел в розвідспільноті, впливовий дипломат руху “Талібан” відвідав Ростовську область. Причиною візиту могла бути підготовка участі підрозділів талібів у російсько-українській війні. Про можливість участі бойовиків Талібану в українському конфлікті вперше заговорили після відвідин талібами Пітерського міжнародного економічного форуму, в кулуарах якого були зафіксовані їх прямі контакти з російськими військовими. За інформацією джерела, […]

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

Останні новини