Четвер, 4 Червня, 2026

Подорожчання пального в Україні: чого чекати в жовтні 2025 року

Важливі новини

Мережа Yabluka під підозрою у торгівлі «сірою» технікою

Мережа магазинів електроніки Yabluka (раніше Yabloki) знову опинилася в центрі скандалу через можливу торгівлю нелегально ввезеною технікою. Власник мережі, Артур Гатунок, уже багато років є фігурантом судових справ та розслідувань. Ключова проблема полягає в тому, що Yabluka позиціонує свою продукцію як «оригінальну», а не «офіційну». Це дозволяє їй уникати необхідного митного оформлення та сплати податків. […]

У Тернопільській області викрито корупційний скандал у ТЦК: щомісячні доходи до 150 тис. дол. на хабарах

У Тернопільській області правоохоронні органи виявили масштабну корупційну схему в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця новина сколихнула громадськість та привернула увагу до проблем у системі військового обліку та мобілізації.

У Нацполіції розповіли, що кожна послуга оцінювалася по-різному. Сума коливалася від 1 до 15 тисяч доларів. За оновлення військових даних із проставленням відповідного штрихкоду в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, а також із перспективою уникнути мобілізації – 2000 доларів.

Від 5 до 15 тисяч доларів коштував вплив на членів ЛКК з метою списання з військової служби, а також за допомогу в переведенні з бойових частин у тилові з перспективою подальшого звільнення з військ.

При цьому, тим, хто мав законні підстави на відстрочку її не давали і насильно мобілізовували для підвищення показника ефективності роботи. А потім вимагали гроші за звільнення.

Найскладніший тиждень з весни 2022 року: чого очікувати на фронті найближчим часом

Цей тиждень став одним з найбільш напружених для української армії з весни 2022 року, і, за словами військового кореспондента Богдана Мірошникова, наступні дні обіцяють ще більше викликів. Постійне просування російських сил викликає занепокоєння, і експерт прогнозує, що тиск на позиції ЗСУ тільки зростатиме, оскільки супротивник застосовує тактику масованих атак, кидаючи в бій чисельні резерви без […]

The post Найскладніший тиждень з весни 2022 року: чого очікувати на фронті найближчим часом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн

Державне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України” уклало контракт на 12,24 млн грн із компанією “Медіатека” для моніторингу українських та іноземних медіа. Тендер пройшов без конкуренції, адже “Медіатека” виявилася єдиним учасником. Контракт передбачає щоденний, щотижневий та щомісячний аналіз згадувань про президента, першу леді, Офіс Президента, Кабінет Міністрів, Верховну Раду, Генштаб, міністрів, керівників відомств, радників і […]

The post Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кадрові питання та роль радників у Міністерстві молоді та спорту: виклики та можливості

У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

Останні новини