Фракції “Європейська солідарність” та “Голос” понад рік блокували важливе рішення Верховної Ради, яке могло суттєво вплинути на енергетичну безпеку України та зменшити тарифне навантаження на громадян. Про це заявив політичний експерт Петро Олещук, коментуючи провалену вчасно угоду про закупівлю ядерних реакторів у Болгарії. “Парадокс, але найбільше кричать про ‘катастрофу для гаманців’ саме ті, хто сам […]
Увечері 21 червня в місті Гнівань (Вінницька область) стався надзвичайно тривожний інцидент: 13-річний підліток отримав сильний удар електричним струмом, перебуваючи на даху вантажного поїзда. Як повідомили в Головному управлінні ДСНС у Вінницькій області, на момент прибуття рятувальників дитина вже лежала між коліями. Спільно з поліцейськими надзвичайники оперативно витягли постраждалого й передали його медикам. Підлітка у […]
Станом на травень 2025 року в слідчих ізоляторах України функціонують 83 платні камери з покращеними умовами на загальну кількість 201 місце. Як повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, наразі 93% таких камер зайнято — тобто система працює майже на повну потужність. Ініціатива платних камер була запроваджена Міністерством юстиції кілька років тому як експеримент. Її мета […]Увага до діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького останнім часом значно зросла через низку процесуальних рішень та декларацію майна його родини. Останні дослідження показують, що в офіційних документах його сім’ї зазначено значну кількість земельних наділів, елітних квартир та дорогих автомобілів, що може викликати питання щодо можливих конфліктів інтересів. Крім того, варто звернути увагу на низку судових рішень, що стосуються відмов у розгляді скарг на бездіяльність прокурорів. Ці рішення, зокрема у резонансних справах, ставлять під сумнів не лише правомірність судових актів, а й прозорість судової системи в цілому.
Аналізуючи публічні декларації судді та його сім’ї, можна побачити певні суперечності між задекларованими доходами та рівнем життя, який демонструє родина Хайнацьких. Зокрема, питання викликає наявність кількох земельних ділянок у Київській області, а також об’єктів нерухомості, що є важливими для розуміння фінансової спроможності родини судді. Водночас важливим є і те, що жодне з цих питань не отримало належного судового розгляду, незважаючи на численні запити та публічні звернення.
За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.
Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.
Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».
У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.
