Олександр Усик у п’ятірці найбагатших боксерів світу

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.