Аналіз правок у законопроєкті про мобілізацію: робота Комітету з нацбезпеки

У своєму виступі перед студентами у Чернівцях, президент Зеленський розглянув різноманітні ситуації, які можуть лежати в основі рішення військовослужбовців покинути свої пости. Відзначаючи, що кожна історія є унікальною, він підкреслив, що не можна узагальнювати всі випадки дезертирства. Зазначивши, що деякі військові можуть залишити свої місця через неприємності військового оточення, він підкреслив, що це не завжди виправдовує невиконання службових обов'язків. Однак Зеленський відзначив інші, більш серйозні сценарії, де самовільні дії військовослужбовців можуть мати трагічні наслідки для багатьох. Відомий випадок, коли певна група військових покинула свої позиції, призвівши до загибелі численних осіб через загрозу та паніку, підкреслив необхідність розуміння контексту індивідуальних вчинків. Таким чином, Зеленський аргументував, що загальна амністія для всіх дезертур не є відповідним рішенням у зв'язку з різноманітністю ситуацій та їхніми наслідками.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що виступ президента Зеленського перед студентами в Чернівцях відобразив складність ситуацій, пов'язаних з дезертирством в армії. Підкреслено, що кожен випадок має свої власні причини та наслідки, і необхідно розглядати їх індивідуально. Зеленський підкреслив, що хоча деякі випадки можуть бути виправданими через невлаштовання у військовому колективі, існують і ситуації, коли дезертирство може призвести до серйозних та непоправних наслідків для інших військовослужбовців та цілого військового підрозділу. Таким чином, висновок полягає в необхідності індивідуального підходу до розгляду кожного випадку дезертирства і в уникненні загальних амністій, які не враховують всіх можливих наслідків та обставин.

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.