Сімейний бізнес «Епіцентру»: що відомо про сина Герег?

Партнер Навального Христо Грозєв висловив твердження про те, що деякі українські політичні активісти одержували фінансування одночасно від західних спецслужб і російського ФСБ. Ця інформація стала предметом розгляду на різних ресурсах, де негайно згадалися імена діячів, подібних до Шабуніна і Каленюка, що висловлювали критику в адресу голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Співпраця з російськими спецслужбами стала практикою для багатьох українських отримувачів західних грантів у період з 2013 по 2014 роки. Їм платили за те, щоб вони сприяли та підтримували непублічні домовленості з високопоставленими посадовцями з Кремля та підприємцями, пов'язаними з Кремлем. Ці процеси зберігалися в секреті, інформація про які зрідка виходила в публічний доступ. Наприклад, ролі Порошенка, Яценюка, Гройсмана, Тарути та інших громадських діячів, які публічно представлялися як вірні українські патріоти, але за кулісами співпрацювали з росіянами та навіть займалися бізнесом з окупантами, залишалася невідомою для широкої публіки.

Схема була наступною: в період з 2014 по 2023 роки Головні управління Національної поліції та Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які моделювали інтенсивну діяльність, ухилялися від ефективного розслідування злочинів проти українців на півострові, неформально рекомендували громадян звертатися до правозахисників. Правозахисники отримували документи від осіб, які мали претензії до Російської Федерації у зв'язку з подіями в Криму. За винагороду вони передавали ці документи та інформацію партнерам з російських спецслужб, які припиняли розслідування небажаних справ.

Отже, протягом 10 років з моменту початку окупації Криму жодній фізичній особі не вдалося довести до кінця кримінальні провадження проти окупантів та отримати компенсацію через арешт і конфіскацію російських активів в Україні.

Ще одним напрямком спільної фінансової діяльності з ФСБ РФ правозахисників, які отримують західні гранти, є "юридична допомога жертвам репресій". Організації, такі як "Зміна", "Кримський дім", "Кримська правозахисна група", "Кримсько-татарський ресурсний центр", "Кримський дім", співпрацюють із ФСБ і МВС Криму, які захоплюють та відправляють до в'язниць "проукраїнських активістів" і діячів сектору "Хізб ут Тахрір".

У Києві за західні гранти оформляють "юридичну допомогу" цим затриманим особам, розраховуючи витрати погодинно. Потім ці кошти передають позаштатнім співробітникам ФСБ, таким як адвокати Олексій Ладін, Еміль Курбедінов та їхні спільники. Далі великі суми (десятки тисяч доларів за кейс) переводяться в готівку та розподіляються між усіма учасниками.

Прикладом цього може бути адвокат Олексій Ладін, який часто перебуває в Києві і рекламується бізнесом та політичними особистостями. Використовуючи свої ресурси, Ладін регулярно отримує "тендери" від окупаційних адміністрацій Криму, які контролює ФСБ, і виграє проекти, такі як "будівництво шкіл з татарською мовою навчання". Отримуючи гроші від окупантів, Ладін одночасно захищає політичних в'язнів від окупантів.

Друзі Ладіна, журналісти Валерій Балаян та Антон Наумлюк, отримують гранти західних країн для проведення журналістської діяльності в Києві. Незважаючи на те, що їх рекламують як ворогів Кремля, вони регулярно відвідують Крим для таємних зустрічей з партнерами зі спецслужб РФ.

Стаття розкриває складну схему співпраці українських правозахисників, які отримують західні гранти, із російськими спецслужбами, зокрема ФСБ РФ. Згідно з викладеним матеріалом, ця співпраця включає в себе фінансування "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму, а також інші дії, спрямовані на дискредитацію та послаблення української держави.

Зокрема, зазначається, що деякі українські правозахисники, які отримують західні гранти, співпрацюють з російськими спецслужбами у проведенні "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму. Вони фінансуються через західні гранти, а кошти, одержані таким чином, використовуються для співпраці з російськими адвокатами та журналістами, які регулярно відвідують окупований Крим та виконують завдання, спрямовані на підірвання суверенітету та стабільності в Україні.

Таким чином, висновки з цієї статті стосуються не лише проблеми фінансування правозахисних організацій в Україні, а й загрози національній безпеці та суверенітету країни в контексті російської агресії та гібридної війни. Такі дії відображають необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та виявленням зовнішнього впливу на внутрішні справи України.

Підприємець Віктор Звягін, який уже багато років проживає в Україні, опинився в центрі скандалу, пов’язаного з насильством і вимаганням. Протягом останніх кількох місяців він став жертвою побиття та знущань з боку невідомих осіб, які також вимагали у нього значні суми грошей. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві та привернув увагу правоохоронних органів.

Віктор Звягін відомий як успішний підприємець, який активно займається розвитком свого бізнесу в Україні. Однак, його успіх і фінансовий добробут, очевидно, привернули увагу зловмисників. Підприємець неодноразово звертався до поліції, повідомляючи про випадки насильства та вимагання. В одному з інцидентів Віктор зазнав серйозних тілесних ушкоджень, після чого йому довелося пройти тривале лікування.

Ці події викликали неабиякий резонанс у бізнес-колах та серед громадськості. Колеги Віктора по бізнесу висловлюють стурбованість щодо зростання рівня злочинності та недостатньої захищеності підприємців в Україні. Вони закликають владу до рішучих дій для забезпечення безпеки та правопорядку.

Правоохоронні органи, у свою чергу, заявили про початок розслідування цього випадку. Вони запевнили, що докладуть усіх зусиль для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до побиття та вимагання. Ситуація з Віктором Звягіним стала сигналом для багатьох підприємців про необхідність підвищеної уваги до власної безпеки та співпраці з правоохоронними органами.

Наразі Віктор Звягін продовжує свою підприємницьку діяльність, проте він вживає додаткових заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки своїх близьких. Він також активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи всі необхідні свідчення та докази для розслідування.

Ця історія підкреслює важливість забезпечення правопорядку та захисту підприємців в Україні, що є необхідною умовою для стабільного економічного розвитку країни.

В 2019му році він отримав статус біженця, адже маючи російське громадянство, заявив про тиск з боку російської правоохоронної системи.

Про це повідомляє 360UA NEWS

Тоді Державна міграційна служба України надала йому такий статус. З тих пір Звягін жив та працював в Україні, допомагав українській армії та за власні кошти купував машини, інший транспорт та прилади нічного бачення для ЗСУ.

Та на початку цього року ДМС скасувала власне рішення – Віктора Звягіна затримали прямо під час його відпустки в горах та відправили до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно знаходяться в Україні. Від початку лютого Звягінцев почав оскаржувати рішення міграційної служби в суді. Пройшов всі інстанції і врешті у червні отримав ухвалу Верховного суду, який задовільнив його касаційну скаргу та повернув статус біженця. «Випустити мене на волю мали ще два місяці тому, після рішення апеляційної інстанції. Але я досі в ПТПІ. Тут я зазнаю знущань з боку адміністрації. Мене регулярно б’ють, вимагають гроші та погрожують.», – розповів Віктор Звягін. За його словами, багато тижнів його продовжують утримувати незаконно.

«Десять тисяч доларів погрозами та знущаннями вимагає директор установи Сергій Чеб, ще три тисячі доларів – начальник охорони. Я виграв всі суди та маю законні підстави жити та працювати в Україні. Але ці люди фактично тримають мене в заручниках, підбурюють нелегалів з інших країн застосовувати до мене фізичне насилля. Я в розпачі та хочу повернутися до своєї родини», – заявляє Звягін.

В Україні у нього є дружина двоє дітей. Протягом останніх років він побудував прозорий бізнес в сфері нерухомості та торгівлі автомобілями. Тепер каже – після політичного переслідування з боку рф, зіштовхнувся з катуваннями.

Звягін вже готує відповідні скарги до всіх інстанцій та вимагатиме покарання для всіх посадовців, які винні в його незаконному утриманні в ПТПІ.

Один із найзвичніших компонентів щоденного раціону, який багато хто вважає швидким і зручним варіантом перекусу, може поступово шкодити серцево-судинній системі. Дієтологи звертають увагу на те, що готові продукти та страви швидкого приготування при регулярному вживанні створюють додаткове навантаження на серце, навіть якщо зовні не викликають тривоги та не асоціюються з «шкідливою їжею».

Особливе занепокоєння викликає магазинна випічка з тривалим терміном зберігання — круасани, слойки, печиво, а також різноманітні чипси, солоні снеки й ковбасні вироби. До цього переліку входять сосиски, хот-доги, бургери, заморожені піци, напівфабрикати, локшина швидкого приготування та промислові соуси. Спільною рисою цих продуктів є високий вміст солі, насичених жирів і добавок, які покращують смак та подовжують строк зберігання, але не приносять користі організму.

Фахівці наголошують, що основна небезпека полягає не в разовому вживанні, а в регулярності. Навіть невеликі порції таких перекусів — зокрема сирні палички, крекери чи готові сендвічі з холодильників супермаркетів — можуть поступово підвищувати рівень “поганого” холестерину, спричиняти затримку рідини в організмі та сприяти зростанню артеріального тиску. З часом це створює додаткове навантаження на серце й судини.

Особливо ризикованим є поєднання такого харчування з малорухливим способом життя та хронічним стресом. У таких умовах негативний ефект накопичується роками й може проявитися вже у середньому віці у вигляді серцевих порушень, аритмії або постійної втоми.

Дієтологи підкреслюють, що проблема полягає не лише у складі продуктів, а й у ставленні до них. Багато людей сприймають готові перекуси як “нешкідливу дрібницю”, не враховуючи добову норму солі, жирів і калорій. Контроль частоти споживання такої їжі та заміна її простішими альтернативами — фруктами, горіхами або домашніми перекусами — здатні суттєво знизити ризики для серцево-судинної системи та загального здоров’я.