Четвер, 15 Січня, 2026

Аналіз законопроекту щодо мобілізації: погляд українського громадського діяча та військового Олега Симороза

Важливі новини

Українські шпажистки перемогли фаворитів Кубка світу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українки розпочали свій шлях із напруженої зустрічі в 1/8 фіналу, де лише на останніх секундах здолали команду Канади з мінімальною перевагою 33:32. У чвертьфіналі вони зустрілися з командою Італії — першою у світовому посіві. Завдяки злагодженій тактиці та холоднокровності наші шпажистки перемогли з рахунком 34:33.

Півфінал став ще одним тріумфом для українок: вони впевнено здолали віцечемпіонок Олімпійських ігор 2024 року, команду Франції, із рахунком 38:30. У фіналі наші спортсменки змагалися з потужною збірною Республіки Корея. Попри значні зусилля, результат зустрічі склав 34:45 на користь суперниць.

Для Олени Кривицької ця медаль стала вже 12-ю на Кубку світу, а Джоан Фейбі Бежура додала до своєї колекції шосту. Інна Бровко здобула четверту нагороду, а Анна Максименко дебютувала з першою медаллю у складі дорослої команди.

Це досягнення стало підтвердженням високого рівня української школи фехтування та командної згуртованості наших спортсменок. Минулого року українки вибороли бронзу у Ванкувері, а цьогоріч піднялися ще на одну сходинку вище.

Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія”

Українці отримали можливість обрати десятого фіналіста національного відбору на пісенний конкурс “Євробачення 2025” через популярний мобільний застосунок “Дія”. Голосування розпочалося у понеділок і триватиме до 10:00 17 січня. Зараз на вибір користувачів доступні 10 виконавців, серед яких буде визначено останнього учасника фіналу, що побореться за право представляти Україну на Євробаченні-2025. Як проголосувати? Для участі в […]

The post Українці можуть обрати останнього фіналіста нацвідбору на Євробачення-2025 через застосунок “Дія” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Загадкове зникнення екс-розвідника Романа Червінського зі СІЗО: кримінальна справа на шпальтах

Після випущення з закритого засідання Кіровоградського районного суду, на якому не продовжили запобіжний захід для екс-розвідника Романа Червінського, його адвокати повідомили про його таємниче викрадення. Засідання було припинено із несподіванкою, не дозволивши сторонам дізнатися про долю Червінського. Замість цього, в закритому приміщенні суду почали складати сумнівний документ, який, ймовірно, мав би приховати факт викрадення. Його місцеперебування залишається невідомим, а поліція та інші правоохоронні органи утримують інформацію в таємниці.

Суд над Червінським пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, яке спричинило ракетний удар по аеродрому "Канатове" минулого літа. Однак, останнім часом, прізвище Червінського з'являлося в російських ЗМІ у контексті підриву газопроводів "Північних потоків". Генеральна прокуратура РФ навіть звернулася до компетентних органів кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах. За російською версією, ці вибухи приховували операцію українських дайверів, натренованих західними спецслужбами, серед яких, за даними, оприлюдненими у ЗМІ, був і Червінський.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Статус та місцеперебування екс-розвідника Романа Червінського залишаються невідомими, після того як його викрадли із СІЗО після засідання суду.

• Правоохоронні органи утримують будь-яку інформацію про цей випадок в таємниці, що підкреслює загадковість події та можливість політичного впливу на справу.

• Судовий процес проти Червінського пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, але його ім'я також з'явилося в контексті подій, пов'язаних із підривом газопроводів "Північних потоків".

• Російська сторона звернулася до кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах, вказуючи на можливий зв'язок з українськими дайверами, серед яких, за розсекреченими даними, був і Червінський.

Ці висновки свідчать про складність та невизначеність ситуації навколо Червінського, а також можливість його використання у геополітичних іграх та розгортанні різноманітних версій подій з його участю.

Старовинні зв’язки: Рінат Ахметов та банківський сектор Нідерландів

У 2022 році внаслідок обстеження компанією Investico, яке включало аналіз щорічних звітів, розгляд документальних витоків та інтерв'ю з колишніми агентами ФБР, було встановлено, що олігарх Рінат Ахметов має давні стосунки з банківським сектором Нідерландів, особливо з ING Group, що була втягнута в значні фінансові маніпуляції. Використовуючи свої зв'язки в нідерландському фінансовому секторі, компанія отримувала величезні кредити та здійснювала безконтрольні офшорні операції. Заснована 21 травня 2001 року, перша нідерландська компанія Ахметова Metinvest B.V., була зареєстрована за допомогою юридичної фірми та нотаріуса Houthoff Buruma з метою консолідації його металургійного та гірничодобувного бізнесу. Через деякий час з'явилася й ДТЕК, зареєстрована в Торгово-промисловій палаті, яка стала 17-м енергетичним підрозділом імперії Ахметова. Поміж іншими банками, Ахметов співпрацював з ABN Amro та ING, що видавали йому мільярдні кредити, а також з відділенням Deutsche Bank у Амстердамі. Хоча іноземні банки, зокрема Barclays, почали відмовлятися від співпраці з Ахметовим приблизно з 2015 року через повторні обвинувачення його у відмиванні грошей та корупційних схемах, це не змусило його покинути Нідерланди. За даними FinCEN, ING також отримувала значну кількість платежів. Наприкінці травня 2014 року протягом п'яти днів Ахметов переказав $145,5 млн з особистої компанії BVI на рахунок у банку ING Bank. Незважаючи на підозрілі перекази, банк ING не запитав у Ахметова про походження коштів. Навіть із усвідомленням високих ризиків, ING у 2018 році надала фінансування "Метінвесту" на $1,5 млрд, всього через три роки після блокування Barclays банківських рахунків компанії. Того ж року ING Bank, Deutsche Bank Amsterdam та інші надали кредит на суму понад $2,2 млрд для реструктуризації боргу "Метінвесту". До недавнього часу компанії Ахметова мали непогашені заборгованості щонайменше перед п'ятьма нідерландськими компаніями, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, POSTNL і KLM, які субсидували бізнес Ахметова. Незважаючи на свою репутацію банку, що легалізує корупційні доходи у Східній Європі, ING була вовлечена в скандальну справу з відмивання грошей російських олігархів через російську "дочку" банку ING на суму кілька сотень мільйонів євро.

Комерційні підприємства, які належать Рінату Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському, мають реєстрацію в Нідерландах. У 2019 році трастовий фонд ITPS, що керував декількома компаніями, отримав повідомлення про підозру від De Nederlandsche Bank (DNB) через невдалий контроль клієнтів і, за словами одного з власників, був ліквідований. Починаючи з минулого року, нідерландські компанії, що належать Ахметову, перейшли під управління кількох колишніх працівників трастового фонду; це означає, що ці компанії фактично вийшли з-під контролю DNB.

Висновки з цієї статті вказують на те, що ділові інтереси Ріната Ахметова та його співробітників в Нідерландах є значними. Реєстрація їхніх компаній у цій країні свідчить про важливість його присутності на міжнародному рівні. Факт того, що трастовий фонд, який керував частиною цих компаній, був розпущений через порушення контрольних процедур, може вказувати на недоліки у фінансовому управлінні. Передача управління колишнім працівникам трастового фонду може викликати питання щодо надійності управління та контролю за цими компаніями у майбутньому.

Системне насильство в установі: ДБР розслідує смерть чоловіка в СІЗО

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру сімом працівникам Харківського слідчого ізолятора, які стали співучасниками трагедії, що завершилася смертю щойно доставленого затриманого. За даними слідства, службовці навмисне порушили правила тримання під вартою, що призвело до жорстокого побиття та подальшої загибелі людини. Інцидент стався у квітні 2025 року. Працівники СІЗО — колишній керівник установи, двоє оперуповноважених, черговий […]

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: “Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати”.

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: “Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні”.

Симороз також висловив свої сумніви стосовно “рівного військового обліку для всіх”. У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. “У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку”, — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо “електронного кабінету призовника”, куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: “Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з ‘Дія’, а також проблеми з електронним голосуванням під час ‘Євробачення’ показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі”. Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук”, — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов’язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Останні новини