Андрій Данилко пояснив своє звернення до Алли Пугачової на фестивалі в Юрмалі: “Я її люблю”

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Польський прем’єр також прокоментував потенційний мирний план Дональда Трампа, кандидата в президенти США. На думку Туска, цей план може ще перебувати на етапі підготовки, і, як очікується, у ньому США будуть прагнути меншого втручання у справи України. Така політика, за його словами, може суттєво змінити міжнародний підхід до війни.

Колишній президент США Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що здатний завершити війну в Україні у найкоротші терміни, натякаючи на свої особисті зв’язки з президентом Зеленським та Путіним. Однак Трамп не надав конкретики щодо своїх планів, лишаючи простір для численних інтерпретацій.

У ЗМІ згадували різні підходи, які, ймовірно, розглядає Трамп та його радники. Один із них — обмеження військової допомоги Україні, якщо Київ не погодиться на переговори з Москвою. Також обговорюється можливість заморожування бойових дій на лінії фронту й відмова України від вступу до НАТО протягом 20 років. Ще одна пропозиція включає створення демілітаризованої зони протяжністю понад 1200 км між Україною та Росією.

Пропозиції Трампа викликають занепокоєння серед українських та міжнародних союзників. Багато хто вважає, що такі рішення мають ухвалюватися за участі безпосередніх учасників конфлікту та партнерів України. Дональд Туск, зокрема, наголошує, що важливо не допустити сценаріїв, коли долю України вирішуватимуть без її участі.

Попри те, що Трамп виступає за “мирний план”, існує значний скептицизм щодо його здатності досягти справедливого завершення війни. Багато політиків і експертів вважають, що такий підхід може обмежити суверенітет України та створити небезпечний прецедент у міжнародній політиці.