Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов’язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).
Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв’язки з енергетичним сектором країни.
Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.
Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.
Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.
Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.
