Підготовка до невдач: як українців забезпечити в “чорну зиму

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело ретельну перевірку декларацій 541 керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК), в результаті чого було виявлено порушення у 8 осіб. Голова комітету з антикорупційної політики у Верховній Раді, Анастасія Радіна, повідомила, що дані про цих осіб передані правоохоронним органам для подальших дій. В даний момент триває моніторинг життєвого стилю ще 28 осіб, а також аналіз декларацій 5 інших керівників ТЦК.

За словами Радіної, принаймні дві декларації співробітників ТЦК мали вищий ризик порушень порівняно з іншими деклараціями посадовців. Найбільш серйозне порушення виявлено в діяльності начальника Одеського ТЦК, Євгена Борисова, якому пред'явили підозру у незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Інший випадок стосується заступника начальника одного з ТЦК, який зібрав понад 400 000 гривень від військовослужбовців на свою особисту банківську картку і, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Решта виявлених порушень стосується осіб з ТЦК в Одесі, Самборі, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. За розслідування відповідають спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Спеціалізована антикорупційна прокуратура веде процедуру конфіскації можливо незаконно нажитих активів. Рішення про подальші дії буде ухвалено судом.

В результаті проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено серйозні порушення у деклараціях керівників територіальних центрів комплектування. Серед них 8 осіб мали ознаки корупційних дій. Зараз триває розслідування щодо ще 28 осіб, а також перевірка декларацій інших посадовців.

Найбільш відомий випадок стосується начальника Одеського ТЦК, якому пред'явлено підозру у незаконному збагаченні на значну суму. Крім того, виявлено випадок, коли заступник начальника одного з центрів зібрав кошти від військовослужбовців та, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Загалом, виявлені порушення стосуються осіб з різних регіонів України. Розслідування цих справ здійснюють спеціалізовані прокуратури, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Подальші дії, включаючи конфіскацію можливо незаконно нажитих активів, будуть вирішуватися в судовому порядку.

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочало внутрішню перевірку після того, як у медіа з’явилася інформація про ймовірну причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування, відомого як операція «Мідас». Пресслужба агентства повідомила, що тимчасова виконувачка обов’язків голови Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин для об’єктивної оцінки ситуації.

Головна мета перевірки — встановлення фактів, підтвердження або спростування інформації, а також оцінка дотримання працівниками АРМА вимог законодавства та внутрішніх стандартів агентства. Перевірка охоплює весь спектр процедур, які регламентують роботу з активами, контроль за доступом до арештованого майна та дотримання правил етики й службових обов’язків. У разі підтвердження будь-яких порушень до співробітників будуть застосовані відповідні дисциплінарні заходи, передбачені законодавством і внутрішніми регламентами.

У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.