Аніта Луценко вразила фоловерів незвичайними йога-позами на підборах

Президент Володимир Зеленський офіційно схвалив призначення колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії. За інформацією радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка, очікується, що Валерій Залужний розпочне виконання своїх обов’язків на новій посаді протягом найближчих тижнів. Подоляк підкреслив, що процедури агреману та протокольні питання щодо призначення Залужного вже узгоджені, хоча деякі організаційні аспекти ще потребують уваги. "Я вважаю, що це питання має вирішитися протягом кількох тижнів. Деякі логістичні аспекти ще залишаються на розгляді", – зауважив Подоляк. Він також наголосив на важливості уникнення політизації цього призначення та закликав громадян бути спокійними щодо питань кадрової політики. Нагадаємо, що 8 лютого Президент Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади Головнокомандувача Збройних Сил України та призначив на цю посаду Олександра Сирського, інформуючи про бажання Залужного працювати у дипломатичній сфері.

У висновку слід зазначити, що призначення Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії є важливим кроком в дипломатичних зусиллях України. Це свідчить про довіру влади до досвіду та кваліфікації Залужного, який має за спиною військовий та організаційний досвід. Наголошується, що процедури агреману та інші необхідні аспекти щодо призначення вже узгоджені, що свідчить про готовність уряду до швидкого початку роботи нового посла. Також важливо відзначити позицію радника Президента щодо уникнення політизації цього призначення, а також заклик до спокою громадян щодо кадрових ротацій. У контексті попередньої зміни у керівництві Збройних Сил України, це призначення може відображати стратегічну перспективу України в зміцненні зовнішньополітичних відносин та забезпеченні представництва в ключових країнах світу.

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Київська апеляція вказала, що обвинувачення Монтян стосуються публічних виступів на російських пропагандистських телеканалах, зокрема на “Время покажет”, і її діяльності в медіа, зокрема на youtube-каналі, де вона закликала до зміни кордонів України, виправдовувала збройну агресію Росії та підтримувала дії держави-агресора. В обвинувальному акті немає прямих вказівок на те, що ці дії були вчинені саме у Донецьку. Факт її виступів на підконтрольному “ДНР” телеканалі “Юніон” також не означає, що злочини вчинялися у конкретному місці, на чому наполягав голова Шевченківського райсуду.

Тому апеляційний суд ухвалив рішення повернути справу до Шевченківського районного суду Києва для подальшого розгляду.

Тетяна Монтян – колишня українська адвокатка з проросійськими поглядами. Після початку повномасштабної війни Росії проти України вона активно виступала у російських медіа з антиукраїнськими заявами, заперечувала агресію РФ та підтримувала рішення Кремля. У березні 2023 року Офіс генпрокурора України висунув їй підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу, зокрема за публічні заклики до повалення конституційного ладу України, зміну кордонів та виправдовування війни.

Крім того, у вересні 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області припинила право Монтян на заняття адвокатською діяльністю.

Ім’я відомого українського бізнесмена Дмитра Коваленка опинилося в центрі уваги через масштабні схеми постачання вугілля з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій. За інформацією, яка раніше з’являлася у публічному просторі та матеріалах розслідувань, саме через пов’язані з ним комерційні структури впродовж тривалого часу здійснювалося завезення палива в Україну в обхід встановлених обмежень.

Йдеться про складну мережу посередників, логістичних компаній та фірм-«прокладок», які використовувалися для маскування реального походження вугілля. У документах вантаж часто декларувався як продукція з інших країн або ж оформлювався під виглядом альтернативної сировини. Така практика дозволяла уникати контролю та створювала ілюзію легального імпорту.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.